СТЕЦЕНКО В.П.
кандидат педагогічних наук, доцент
доцент кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Інформаційно-комунікаційні технології перетворилися на життєво важливий стимул розвитку освіти підростаючого покоління. Сучасне суспільство переповнене потоками інформації, які безперечно потребують фільтрації та перевірки на достовірність.
В основі використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) лежать деякі психічні процеси. Природніми засобами спостереження є органи чуттів людини (зір, слух, дотику, нюху, смаку). Найсильніше з цих органів розвинуті зір і слух. Їх ще називають аналізаторами.
Результат процесу сприйняття передбачає взаємодію, скоординовану роботу одразу декількох аналізаторів. Залежно від того, який з них працює активніше, переробляє більше інформації, розрізняють і види сприйняття. Відповідно виділяють слухове, зорове та дотикове сприйняття, адже саме зоровий, слуховий і дотиковий аналізатори беруть участь як головні у процесі сприйняття.
Проте, зоровий аналізатор має значний потенціальний резерв для збільшення вводу з його допомогою інформації.
Якщо система «вухо – мозок» може пропустити в 1 секунду до 50 біт (одиниця інформації), то зорового аналізатора – в 100 разів більше.
90% всієї інформації людина сприймає з допомогою зору. 9% – з допомогою слуху, а решту 1 % – з допомогою інших аналізаторів. З цього можна зробити висновок, що з усіх видів пам’яті в людини найкраще розвинута зорова. Підтвердженням цьому є українське прислів’я: «Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути».
Виходячи з цього, можна стверджувати, що найбільш висока якість засвоєння інформації досягається при безпосередньому поєднанні слова вчителя і демонстрації зразків чи моделей, зображення та відео спроектовані на екранах, тощо.
Психологи довели, що людина, слухаючи безперервну (монотонну) мову, уже через 20 хвилин починає послаблювати увагу. Голос оратора виступає монотонним подразнювачем. Якщо мову супроводжувати показом об’єктів, ілюстрацій, відео, то в дію вступає і потужний зоровий аналізатор. Поява перед очима наочного образу сприяє аналізу того, що показано на екрані.
Учителю доводиться вводити в освітньому процесі такі подразники, які б сприяли більш повному та точному уявленню про проблему, що обговорюється. На цій базі легше переходити до логічного мислення і абстрагування.
Кожна людина сприймає і реагує на інформацію по-різному. Залежно від способу сприйняття ми ділимося на візуалів, аудіалів і кінестетиків. Це три типи мислення людини, що важливо враховувати в освітньому процесі.
Ці три типи кардинально відрізняються один від одного. Якщо коротко, то візуал сприймає інформацію картинками, аудіал – звуками, а кінестетик – емоціями.
Аудіал в процесі спілкування звертає максимум своєї уваги на мову. Його цікавлять слова, але головним чином він розуміє вас через інтонації. Його вухо вловлює найменші зміни тону, висоти голосу.
Кінестетик – заручник почуттів та емоцій. Таких людей більшість. Для них дуже важливий тактильний контакт. Вони трохи довше приймають рішення, в деяких випадках не здатні оперативно оцінити ситуацію. Визначити кінестетика досить просто. Під час розмови він буде час від часу намагатися доторкнутися до співрозмовника. Для них дуже важлива зовнішня ситуація, вона повинна бути максимально комфортною.
Дискрети – люди з особливим типом мислення. Такі люди зустрічаються досить рідко, тому не вписуються в загальну теорію. Дискрети мислять з точки зору корисності та функціональності. Вони оцінюють світ з точки зору сенсу. Фактично, три попередніх типи людей отримують досвід через слова, в разі дискрета – слова і є досвідом. Вони сприймають всю інформацію буквально, не замислюючись про те, що за нею може стояти.
Варто зазначити, що особи, що повністю належить одному типу мислення, не існує. У кожному з нас є частинка від кожного з них, але в той же час ми володіємо домінуючим типом сприйняття. Саме за ним прийнято відносити людей до однієї з категорій.
Список використаних джерел:
- Стеценко Н.М. Реалізація хмаро-орієнтованих технологій в освітньому процесі: досвід зарубіжних закладів освіти. Перспективи та інновації науки. № 6(11). С.333-343.
- Медведєва М.О., Ткачук Г.В. Інтеграція інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій у фаховій підготовці майбутніх учителів математики. Věda a perspektivy. №9(16). С.146-157.
- Медведєва М.О. Особистісно орієнтоване навчання дискретної математики засобами інформаційних технологій у вищих навчальних закладах : Монографія. Умань : ФОП Жовтий О.О., 201 235 с.