Дата зміни інформації:

ОСОБЛИВОСТІ ХМАРНОГО СЕРЕДОВИЩА: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

ТКАЧУК Г.В.

доктор педагогічних наук, професор

професор кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

МУКОВІЗ І.О.

студент 1 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету фізики, математики та інформатики

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Останнім часом інформаційні технології набули активного розвитку, а їх застосування стає більш актуальним. Використання цих технологій в навчанні – це наступний еволюційний крок до надання навчальному процесу властивостей адаптивності, гнучкості, відкритості та мобільності. Відбувається інтенсивне впровадження хмарних технологій та сервісів в систему середньої і вищої освіти та розбудова єдиного інформаційного простору.

Під хмарними технологіями (англ. Cloud computing) розуміють технології розподіленої обробки даних, в якій комп’ютерні ресурси і потужності надаються користувачеві як онлайновий сервіс у так званій «хмарі». «Хмара» – це деякий центр, сервер або їх мережа, де зберігаються дані та програми, що з’єднуються з користувачами через Інтернет.

Хмарний сервіс – послуга надання хмарних ресурсів за допомогою технологій «хмарних обчислень». Хмарні ресурси легко інтегруються між собою в єдиний масив, який можна настроювати і керувати залежно від завдань та відкривають нові можливості для збереження інформації.

Хмарні технології зародилися в 1950-х роках, коли вчені вперше заговорили про концепцію розділення часу. Полягала вона в наступному: комп’ютери вартували надто дорого, тому придбати їх усім співробітникам було неможливо, але замість цього декілька людей могли б разом працювати на одному загальному процесорові. Така ідея з’явилася в 1954 році та її реалізація розпочалась в 1959році, а перше комерційне рішення було випущено в 1964році. Одним з перших широкодоступних хмарних сервісів стала електронна пошта з вебінтерфейсом. У цьому випадку всі дані зберігаються на віддалених серверах, а користувач отримує доступ до своїх листів через браузер з будь-якого комп’ютера або достатньо потужного мобільного пристрою.

Одними з найпоширеніших хмарних сервісів є наступні: Google Drive, Apple iCloud, Amazon Cloud Drive, Microsoft OneDrive, MEGA, Dropbox та ін.

Найбільш поширеними у використанні є хмарні сервіси призначені для набуття навичок роботи з вебсервісами та звичайними документами. Серед них розглянемо хмарну платформу Google Apps Education Edition, основними інструментами якої для використання студентами і викладачами є: електронна пошта Gmail (перевагами даного сервісу є підтримка текстового та голосового чату Google Talk, а також відеочату); календар Google; диск Google – сховище для зберігання власних файлів та можливістю настройки прав доступу до них; Google Docs – сервіс для створення документів, таблиць і презентацій з можливістю надання прав спільного доступу декільком користувачам.

Хмарні середовища набули широкого попиту у сфері новітніх технологій, тому мають свої переваги та недоліки. Виділимо основні переваги:

– доступність з різних пристроїв та зручність для користувача (щоб скористатися всіма можливостями технологій, достатньо мати доступ до Інтернету і пристрій, в якому є браузер);

– надійність ( центри хмарних даних мають резервні джерела живлення, регулярне резервування даних, високу стійкість до атак хакерів, крім того, вони серйозно охороняються і підтримуються професійними співробітниками;

– онлайн відкритість освітнього середовища.

Поряд з цим, варто зазначити і ряд вагомих недоліків:

– поява хмарних монополістів;

– необхідність завжди бути в мережі для роботи;

– наявна небезпека хакерських атак на сервер (при зберіганні даних на комп’ютері можна в будь-який час відключитися від мережі і очистити систему за допомогою антивірусу);

– можлива подальша монетизація ресурсу – цілком можливо, що компанії надалі вирішать брати за послуги плату з користувачів;

– сумнівна гарантія конфіденційності та безпеки даних. Оскільки дані зберігаються на сторонніх серверах, завжди залишається імовірність, що дані можуть бути пошкоджені, викрадені або зовсім знищені.

Для комфортної роботи у «хмарі» потрібен високоякісний Інтернет. Без Інтернету дані та ресурси хмарних сервісів просто будуть недоступні. Для отримання якісних послуг користувачеві необхідно мати надійний і швидкий доступ до мережі.

Необхідність підключення до Інтернету є обмеженням хмарних технологій. З одного боку, є можливість зберігати великий обсяг інформації як на жорсткому диску, тільки у віртуальному просторі. З іншого – без підключення до мережі неможливий доступ до них.

Список використаних джерел:

  1. Медведєва М.О. Аналіз існуючих хмаро орієнтованих сервісів пропонованих для вищих навчальних закладів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. Вип. 36. С. 125–127. 2.
  2. Паршуков С.В. Використання Microsoft Azure в навчальному процесі ВНЗ. Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення: тези Міжнародної наукової інтернет-конференції (17 травня 2017 р., м. Тернопіль). Тернопіль: ФОП Шпак В.Б., 2017. С.60–62.
  3. Медведєва М. О., Криворучко І.І. Розробка навчального курсу за допомогою пакету сервісів GoogleApps. Сучасні інформаційні технології в освіті і науці: матеріали ІІ Всеукр. наук. Інтернет-конф., 27–28 березня 2019 р. Умань : Візаві, 2019. С. 182–185. URL: https://dspace.uedu.ua/handle/123456789/12172.