Дата зміни інформації:

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ТЕКСТОВИХ РЕДАКТОРІВ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ТКАЧУК Г.В.

доктор педагогічних наук, професор

професор кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

РОКОЧУК Л.Р.

студент 2 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету фізики, математики та інформатики

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Швидкий темп технологічного розвитку вимагає від освітньої системи постійного оновлення та впровадження новітніх засобів, включаючи хмарні технології, які є важливою частиною сучасного цифрового середовища [1, с. 125]. Саме у школі в учнів формується навички, які їм знадобляться не тільки у майбутній професійній діяльності, але й у життя загалом. Працюючи у певній сфері, людина повинна ефективно працювати з сучасними технологіями, в тому числі з хмарними сервісами та інструментами для спільної роботи та обміну інформацією.

Крім того, хмарні технології дають змогу отримувати доступ до інформації та ресурсів будь-де та будь-коли, що робить навчання більш гнучким та адаптивним до індивідуальних потреб учнів [2, с.60]. Тому хмарні технології виступають не тільки як засіб виконання певної діяльності, але і як об’єкт вивчення. Під час вивчення текстових редакторів на уроках з інформатики хмарні технології є об’єктам вивчення, адже виступають інструментом обробки текстової інформації.

Текстовий редактор – це програмний засіб, який призначений для створення, редагування та форматування текстового контенту. Його основна функція полягає в обробці тексту, надаючи користувачу можливість введення, редагування та оформлення текстової інформації.

Функції текстових  процесорів зазвичай включають компоновку і форматування тексту, широкі можливості роботи зі змістом і сторінками, розширений набір доступних символів, перевірку орфографії, впровадження в документ гіперпосилань, графіки, формул, таблиць й об’єктів. Деякі текстові процесори мають власну вбудовану скриптову мову для автоматизації операції з обробки документів.

Існує безліч онлайнових текстових редакторів, які дають змогу користувачам створювати та редагувати документи без необхідності встановлення спеціального програмного забезпечення. Наведемо кілька прикладів онлайнових текстових редакторів, які дають змогу редагувати та зберігати текстові документи у «хмарі»:

–    Google Docs: це програмне забезпечення надає можливості для спільної роботи над документами в режимі реального часу, зберігає документи в «хмарі» та використовує їх з будь-якого пристрою.

–    Microsoft Office Online (Word Online): це є онлайнова версія Microsoft Word, яка дозволяє створювати та редагувати документи у вебоглядачі.

–    Zoho Writer – це є частиною онлайнового офісного пакету Zoho Office. Надає широкі можливості для редагування та спільної роботи над текстовими документами.

–    OnlyOffice: є онлайновим офісним пакетом, який, в тому числі, включає онлайновий текстовий редактор. Дозволяє працювати з документами у «хмарі».

–    Etherpad: це онлайновий колективний текстовий редактор, де кілька користувачів може одночасно редагувати один і той же документ.

–    Quip: це сервіс для колективної роботи над документами, який об’єднує текстовий редактор і можливості комунікації.

Як видно, учитель у своєму розпорядженні має велику кількість текстових онлайнових редакторів, які мають як професійний, так і спеціалізований набір функцій, що дає змогу використовувати їх на уроках інформатики при вивченні текстових редакторів. Кожен з цих редакторів має свої особливості використання у освітньому процесі в залежності від потреб учитель може обирати той чи інший редактор для використання на уроці.

Список використаних джерел:

  1. Медведєва М.О. Аналіз існуючих хмаро орієнтованих сервісів пропонованих для вищих навчальних закладів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. 2015. Вип. 36. С. 125-127.
  2. Паршуков С.В. Використання Microsoft Azure в навчальному процесі ВНЗ. Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення : тези Міжнародної наукової інтернет-конференції (17 травня 2017 р., м. Тернопіль). Тернопіль: ФОП Шпак В.Б., 2017. С.60-62.
  3. Медведєва М. О., Криворучко І. І. Розробка навчального курсу за допомогою пакету сервісів GoogleApps. Сучасні інформаційні технології в освіті і науці : матеріали ІІ Всеукр. наук. Інтернет-конф., 27–28 березня 2019 р. Умань : Візаві, 2019. С. 182–185. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/12172.
  4. Kryvoruchko I.I. Use of the Go-Lab cloud service for the formation of research competence. Information technologies and management in higher education and sciences : International scientific conference. Fergana, the Republic of Uzbekistan, November 28, 2022. Fergana. 2022.P.                160–163.      URL:          https://dspace.udpu.edu.ua/ handle/123456789/15367.