Кафедра інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

IV курс, фізико-математичний факультет

Паршукова Л. М., викладач

Уманський державний педагогічний університет  імені Павла Тичини,

м. Умань

 В наш час із зміною науково-технічного розвитку та різними змінами в нашій державі змінюються і орієнтири в галузі освіти. Освіта стає все більш спрямованою не лише на подання знань, а й на формування духовного світу особистості, моральних цінностей, розкриття нахилів та здібностей учнів. Тож для розв’язання різних питань в галузі освіти необхідне впровадження різних технологій, які були б спрямовані на розвиток творчого мислення, здібностей…

Більшість сучасників вважають, що традиційні форми вже відходять на другий план, адже вони не повністю зосереджують увагу учнів на вивченні нового матеріалу, яких потрібно зацікавити для кращого засвоєння матеріалу.

Зараз вчитель повинен спрямувати учнів на розвиток не тільки особистості, яка має можливість реалізуватися в сучасному житті, а й на розвиток творчих здібностей учнів. Бо саме творчі здібності розкривають особистість, стимулюють розвиток мислення, інтересів, дослідницької активності.

У зв’язку із розвитком інформаційного середовища поширення набувають новітні технології навчання. Однією із таких дієвих технологій є проблемне навчання. Проблемне навчання – система методів, засобів, що шляхом розв’язування проблемних завдань у процесі засвоєння нових знань формують в учнів творче мислення та пізнавальні інтереси [3]. Тобто під час використання проблемного навчання вчитель не дає готових завдань, а ставить перед учнями проблемну ситуацію, спрямовує учнів на пошук інформації, аналіз фактів, активну розумову діяльність.

Під час проблемного навчання педагог не дає готових знань, а організовує їх пошук учнями шляхом спостереження, аналізу фактів, активної розумової діяльності.

Переваги проблемного навчання полягають у тому, що вчитель: вчить мислити логічно, науково, творчо; робить навчальний матеріал більш доказовим та переконливим для учнів; сприяє формуванню стійких знань, так як матеріал, самостійно здобутий учнем, міцно зберігається в пам’яті; впливає на емоційну сферу учнів, формує почуття впевненості у своїх силах, радість та задоволення від напруження розумової діяльності; формує в учнів елементарні навички пошукової, дослідницької діяльності; активно сприяє розвитку позитивного ставлення та інтересу як до даного навчального предмету, так і до навчання взагалі [2].

Недоліками проблемного навчання є: меншою мірою ніж інші типи навчання застосовується при формуванні практичних умінь і навичок; воно вимагає великих затрат часу для засвоєння одного і того ж обсягу знань у порівнянні з іншими типами навчання, а також використання його є недоцільним при непідготовленості суб’єктів навчального процесу [1]. Також є недоцільним використання такого навчання на кожному уроці, бо можуть не всі приймати участь та й здійснювати перевірку матеріалу складніше з колективом, адже можливий варіант необґрунтованої оцінки.

Отже, проблемне навчання має як свої переваги так і недоліки. Тож потрібно поєднувати використання традиційного та проблемного навчання, які взаємно доповнюватимуть один одного і зводить до мінімуму недоліки.

Список використаних джерел:

1. Карпенко С. С. Проблемне навчання/С. С. Карпенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ua-referat.com/Проблемне_навчання_2
2. Кушнерюк Н. М. Проблемне навчання як засіб формування пізнавальних і творчих здібностей учнів на уроках/ Н. М. Кушнерюк [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.osvitacv.com/index.php/ 2011-01-11-15-03-48/sharing-best-practices/373-2011-03-24-13-13-38
3. Сергієнкова О. П. Психологічна характеристика видів навчання/ О. П. Сергієнкова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.ws/ 13520612/psihologiya/psihologichna_harakteristika_vidiv_navchannya