Кафедра інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

магістранти фізико-математичного

факультету КДПУ ім. В.Винниченка

 Мультимедійне інформаційне середовище є потужним засобом підтримки школярів у розумінні численних явищ, процесів, очевидних та неочевидних закономірностей. З їх використанням стають можливими прийоми графічного представлення інформації про об’єкт вивчення, якими відображають найважливіші відомості про властивості реальних і віртуальних об’єтів [2], зокрема:

– демонстрування якісних чи кількісних змін у об’єктів;

– показ змін в часі;

– показ просторової конструкції об’єкта;

– демонстрація функціонування приладів та пристроїв;

– підкреслення суттєвих властивостей явищ та об’єктів;

– ілюстрування сутності явищ та зв’язків між величинами, що їх характеризують.

Так на перших уроках в 7 класі учням повідомляють відомості про нову дисципліну – фізику, її виникнення і значення для розуміння явищ природи і діяльності в ній людини. Звичайно, представити в такому загальному вигляді на одному уроці вказану інформацію не можливо. Тому достатньо, якщо  на конкретних прикладах і виразних дослідах учні тримують початкові уявлення про ту множину явищ, які вивчає фізика: механічні, теплові, електричні, магнітні, оптичні [1].

Основною метою представлення названих явищ і як вербально, так і демонструванням дослідів має бути встановлення причинно-наслідкових відношень в фізичних явищах. Учням повідомліють, що з давніх часів людина спостерігала за оточуючим світом, намагаючись зрозуміти явища природи. Поступово вона починала розуміти дійсні причини природних явищ і поєднувати їх в певну систему. Так зародилась наука про природу. Пізнання законів природи, властивостей різних речей і використання цього на службу людині – задача багатьох наук і разом фізики.

Демонструванням дослідів на першому уроці учням намагаються показати якими неочікуваними, цікавими і важливими для людини властивостями володіють оточуючі тіла. Разом варто відмітити досить суттєву властивість цих перших демонстрацій – їх певна відірваність від суто природних явищ, характерних таким же за сутністю перебігом. Тому передбачувана мета – відображення зовнішнього світу у свідомості учнів і розвиток їхнього мислення, не повною мірою досягається. На даному етапі учні ще не володіють рисами, вміннями і особливо досвідом до перетворення спостережуваних об’єктів в предметний план – форму буття образів – спостережуваних дослідів. Тому наразі досить дієвим постає представлення учням відповідної за сутністю демонстрації відеоінформації: фотографій природних явищ, а краще через використання мультимедійних технологій навчання – короткотривалих відеофрагментів їх перебігу.

Мультимедійні технології суттєво збагачують інформаційне середовище через подачу інформації, структурованої відповідно до психолого-естетичних законів, суттєво сприяючи ефективності перебігу перцептивно-мнемічних процесів. Нині такими засобами в першу чергу є інтерактивні мультимедіа-дошки, інтерактивні приставки та інтерактивні проектори, які забезпечують демонстрування інформації на великому екрані.

На першому уроці з фізики в 7 класі в якості демонстрації механічних явищ демонструють зкочування кульки по жолобу, який має вертикальну петлю. Демонстрування здійснюють в кілька етапів, змінюючи кожного разу висоту, з якої скочується кулька, аж до досягнення результату, коли кулька виконує «мертву петлю». Доповненням досліду може бути відтворення на екрані  природного явища – зкочування каміння в горах і перекочування їх через високі об’єкти (будинки, естакади тощо) які знаходяться біля підніжжя гори, а також виконання мертвої петлі циркачем, чи скейтбордистом тощо.

При демонструванні розширення твердих тіл при нагріванні учнів знайомлять з тепловим явищем. Це може бути дослід з кулькою і кільцем Гравізанда, або ж збільшення розмірів монети в процесі нагріванням тощо. Демонстрацію доповнюють ілюстуванням руйнування залізнодорожнього полотна за спекотної погоди.

Демонстрування проскакування іскри між кондукторами електрофорної машини або іншого джерела високої напруги, як електричного явища, доповнюють демонструванням відеофрагментів блискавки. Звертають увагу на особливості звукового супроводу перебігу демонстрації (тріску), встановлення аналогії його із звучанням грому під час грози.

Цікавою є демонстрація притягування постійним магнітом залізних речей (скрепок, гайок, кульки), спостереження за дією магніта на предмет через певний простір, наприклад кришку стола, коли залізний предмет на поверхні столу рухається в напрямку переміщення магніту під кришкою стола. Після демонструють розташування магнітної стрілки в напрямку північ-південь, пов’язують спостереження, відмітивши в них спільні характеристики, властивості. Зрештою демонструють на екрані магнітні аномалії, з певними відомостями про які  учні можуть бути обізнані з курсу природознавства, чи анімацію магнітних полюсів Землі.

Великий вибір демонстрацій світлових явищ. Зручною є демонстрування дисперсійного спектру з продовженням відображення веселки, співставлення кількості і порядку розташування кольорів в спектрі і веселці, зміну порядку розташування кольорів шляхом зміни положення призми, встановлення аналогій, щодо порядку розташування кольорів веселки відносно положення Сонця.

 Мультимедійний супровід не має повною мірою замінювати реальний навчальний фізичний експеримент. Комп’ютерний супровід має сприяти яснішому розумінню реального експерименту й забезпечувати візуалізацію матеріалу і його характеристик. Вагома роль належить  комп’ютерній графіці, які дозволяють представити рухомі елементи пристроїв, будову приладів, динамічні моделі первинних фізичних процесів. Разом важливо ретельно визначитись з тими питаннями, які слід ілюструвати й моделювати з допомогою мультимедійних засобів, витримувати грань між необхідністю й достатністю, доступністю й неприпустимими спрощеннями навчальної інформації.

 Література

1. М.Т.Мартинюк. Вивчення фізики і астрономії в основній школі: /Теорет. і метод. засади/. – К.: ТОВ «Міжнар. фін. агенція», 1998. – 274 с.

2. Пасько О.О. Дидактичні можливості мультимедійних засобів у візуалізації навчальної інформації з фізики. Наукові записки. – Випуск 108 – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2012. – Частина 1. – 284 с. –  С. 217-223.