Кафедра інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

VI курс, географічний факультет

Київський національний університет  ім. Т. Шевченка

Київ

Географічне моделювання — метод дослідження будови, функціонування, динаміки та розвитку географічних об’єктів або процесів з використанням моделей, які певною мірою відповідають оригіналові. Основний його методологічний принцип — системний підхід. Географічне моделювання застосовують переважно з іншими методами, зокрема експериментом і спостереженням. При такому моделюванні у більшості випадків ставиться наступне загальне завдання: показати характер просторової організації компонентів, особливості їх функціонування  формують цілісні географічні утворення – природні й соціально-економічні  комплекси різного типу й масштабу [3].

Моделі, включаючи в себе велику кількість різних елементів, дозволяють об’єднати дві протилежні тенденції в науці: з одного боку, одвічне бажання науки розділити явище чи об’єкт, що досліджується на елементи (для спрощення вивчення), а з іншого – бажання об’єднати елементи, синтезувати. Саме це поєднання робить моделі незамінним інструментом дослідження складних об’єктів, якими є ландшафт, геосистема, географічна оболонка, біосфера.

У географічних дослідженнях моделювання застосовується переважно в тих випадках, коли метою дослідження є як з’ясування загальних закономірностей, так і детальне вивчення конкретного явища або процесу, що протікає в системі з певними просторовими і тимчасовими властивостями за заданих режимних умов.

Особливе місце в географічних дослідженнях належить комп’ютерному моделюванню, чим займається сучасна наука – комп’ютерна географія (комгеографія).

Комгеографія  – це нова наука географічних знань, яка займається вимірюванням характеристик географічних об’єктів електронними приладами (космічними кораблями, штучними супутниками, літаками, вертольотами і зондами), збереженням геоінформації на електронних і лазерних носіях інформації, розробкою алгоритмів і пакетів програм для аналізу геоінформації (фотограмметричні, геостатистичні, геоінформаційні та інші пакети програм) і описом Земної поверхні на комп’ютері у вигляді відео запису, зняті з різною відстанню від поверхні Землі, на Землі, з літаючими апаратами і космічними кораблями. Крім цього комп’ютерна географія займається розробкою методів дистанційного навчання, складанням електронних підручників (геомультимедіа процесів, станів і явищ; розмовляючі карти; аудіо і відео підручники з географічних дисциплін ВУЗів та загальноосвітніх установ, тощо) [1].

Комп’ютерні методи моделювання в географії можна поділити на наступні: геоінформаційне моделювання, цифрове математико-картографічне, цифрове тривимірне моделювання (3D карти), цифрове анімаційне моделювання (геомультимедіа) процесів і станів в природі та економіці.

Комгеографія, на відміну від традиційної “паперової географії” , відкриває широкі шляхи застосування нових методів суміжних наук для причинно-наслідкового аналізу зміни елементів геосистем і його в цілому (наприклад, для визначення емергентних особливостей використовуються алгоритми кібернетики та ін).

Комгеографія відкриває доступ до використання раніше розроблених математико- статистичних та фізико-хімічних методів для всіх географів, так як раніше ці методи були доступні для тих, хто володів хоча б середнім рівнем математичних, фізичних і хімічних методів дослідження.

Комгеографія використовує ці методи в автоматизованому вигляді (пакети програм, утиліти, програмні процедури), які вимагають тільки введення даних, після чого виводяться результати аналізу географічних досліджень. У цьому випадку не виключається використання нових рівнянь або процедур. Для цього слід тільки внести нові формули або процедури алгоритмів у використовувані пакети як додатки.

Саме це властивість програмних забезпечень, здійснювана географічними пакетами програм (геоінформаційні системи (ГІС)), дозволяє використання їх навіть у загальноосвітніх навчальних процесах. Наприклад, ГІС-пакет зараз використовується школярами 5-9 класів. Простота використання ГІС пов’язана з гарним оформленням робочих інструментів і географічних знаків для побудови карт і планів.

Отже, нами визначено роль методу моделювання як одного з необхідних та важливих інструментів досліджень в географії, розглянуто поняття «комгеографія», виділено основні комп’ютерні методи моделювання в географії, проаналізовано значення практичного застосування комп’ютерного моделювання в географічних дослідженнях та в навчальному процесі.

Список використаних джерел

1. Nabiyev A.A. Theory of computer geography: formation, main fields and its tasks. – Baku State University, Centre of “Geoinformatics and Computer Geography” // Електронний ресурс. Режим доступу: http://ali-nabiyev./ (27.03.2014)
2. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії, рекреаційної географії. – К.: Палитра, 1998. – 130 с.
3. Модели в географии. Сб. статей под ред. П. Хаггета, Р. Чорли. – М.: Прогресс, 1971. – 384 с.
4. Модели природных систем. Под ред. Гурмана В.И., Дружинина И.П.. – Новосибирск: Наука, 1978. – 224 с.
5. Моделирование геосистем // Вопросы географии. – М.: Мысль. – 1986. – Вып. 127. – 215 с.
6. Хаггет П. География: синтез современных знаний. – М.: Прогресс, 1979. – 684 с.
7. Штофф В.А. Роль моделей в  познании. – СПб: Наука, 1963. – 128 с.