Кафедра інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

здобувач кафедри загальної історії

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини

Першочерговим завданням кожного  Інтернет-ресурсу  музею є  допомога людям,  які не мають можливості відвідати реальний музей, сформувати їхню думку про даний культурний заклад. Інтернет-простір  кожного музею може стати відмінним навчальним середовищем для студентів різних спеціальностей. Швидкий  розвиток інформаційних технологій та їх широке використання у всіх областях людської діяльності призвело до змін і в музейній сфері під впливом часу відбувається трансформація підходів по вивченню та показу музейних експонатів на загал іде стрімкий розвиток в мережі Інтернет Інтернет-представництв музеїв. Сайти музеїв за своєю суттю представляють бази даних, що містять музейні електронні експонати, цифрові фото-аудіо та відеоматеріали та багато іншого. Наприклад  на сайті музею історії України є можливість  панорамного огляду музейних виставкових приміщень. Крім цього присутня функція перегляду інформації про експонати при натисканні на зображенні предметів. Також присутні різні інструменти для управління інтерфейсом:

• збільшити або зменшити зображення;

• стрілочками вліво, вправо, вниз, вгору здійснити навігацію;

• розкрити, приховати повноекранний режим;

• знак  оклику ! (інформація) – отримати довідкову інформацію.

Основною перевагою даного віртуального ресурсу перед реальним відвідування  музею є те, що користувач може відвідувати його на своєму комп’ютері в будь-який час, без черг і обмежень на час перебування. Потрапити до нього можна з будь-якого місця світу перешкодою може бути  лише незнання мови і в окремих випадках  перегляд експонатів музеїв  являється платним.

Інтернет-джерела музеїв максимально використовують мережеві ресурси, такі як електронні конференції, спільні проекти, мають можливість висвітлювати   колекції інших музеїв, розширювати свої експозиції завдяки оцифрування експонатів і також, що є важливим  відсутнє проблема малих виставкових площ. Організація спілкування за допомогою чату, форуму, аудіо та відео зв’язку це дасть змогу студентам задати запитання до фахівців музею.

Всі матеріали із сайтів, які потрібні наприклад у навчальному процесі завдяки певним навикам інформаційної грамотності можна зберегти на свій комп’ютер і потім їх використовувати. Звичайно, найефективніше переглядати експонати краще в самому музеєві, в такому випадку Інтернет-ресурс може стати джерелом інформації про існування конкретного експоната і викликати бажання ознайомитися з ним у реальному варіанті. Однак, на відміну від реального музею перевага веб-джерела музею в тому, що є можливість проводити семінарські заняття та записувати їх. Наприклад на Інтернет-ресурсові Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського у розділі «Освітні проекти» можна ознайомитися з розробками програм, із відеоматеріалами із відзнятих окремих семінарів з історії військового мистецтва, цивільного захисту адаптованих до освітніх програм вищої школи.

Отже, можна стверджувати, що сайт будь-якого музей являє собою частину віртуального культурно – інформаційного простору, розташованого в мережі, він дозволяє збирати і зберігати інформацію (текстового, графічного, звукового, відео та інших форматів) за певною тематикою і є можливість використання цього наочного матеріалу в навчальному процесі.