Дата зміни інформації:

Стеценко Н.М.: “СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ (НА ПРИКЛАДІ УДПУ)”

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри інформатики та ІКТ

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини

У поняття «інформаційно-освітнє середовище» різні вчені вкладають різний зміст, і тому на сьогоднішній день воно ще немає однозначного визначення. Наприклад, О.А. Ільченко вважає, що інформаційно-освітнє (ІОС) – це системно організована сукупність інформаційного, технічного, навчально-методичного забезпечення,  нерозривно пов’язана з людиною, як суб’єктом освітнього процесу. С.Д. Деряба дає таке визначення: «Освітнє середовище є сукупністю всіх можливостей навчання і розвитку особистості, причому можливостей позитивних і негативних». На думку А.А.Андрєєва «інформаційно-освітнє середовище – це педагогічна система та її забезпечення, тобто підсистема фінансово-економічна, матеріально-технічна, нормативно-правова і маркетингова, а також підсистема менеджменту».

З врахуванням того, що ми будемо розглядати проблеми створення інформаційно-освітнього середовища вузу, то в даному випадку найбільш прийнятним є визначення, яке приводить О.І. Соколова: «Інформаційне середовище вузу – це одна із сторін його діяльності, що включає організаційно-методичні засоби, сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки, передачі інформації, що забезпечує  оперативний доступ до інформації і здійснює освітні наукові комунікації».

Мета та завдання інформаційно-освітнього середовища закономірно випливають із цього визначення. В Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини таке інформаційно-освітнє середовище створене на базі платформи дистанційного навчання  MOODLE. (Мал.1)

1

 Мал. 1. Інформаційно-освітнє середовище УДПУ

Основна перевага цього програмного засобу полягає в тому, що воно вільно поширюване і безкоштовне, але проблеми полягають в тому, що потрібен постійний стабільний доступ до мережі, наявність потужної матеріально-технічної бази, наявність кваліфікованих інженерів-програмістів для обслуговування інформаційно-освітнього середовища (ІОС) та викладачів з відповідним рівнем підготовки для наповнення ІОС навчально-методичними, інформаційними матеріалами, не говорячи уже про створення віртуального робочого місця для учасників педагогічного процесу та забезпечення високого рівня ефективності навчальної діяльності.

Для вирішення основних проблем, пов’язаних зі створенням ІОС, зокрема: підвищення кваліфікації викладачів вузу в галузі ІКТ,  на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, було організовано навчання викладачів-тьюторів (організаторів) дистанційного навчання ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, яке здійснював Університет менеджменту освіти НАПН України. У 2014 році підготовку пройшли 136 викладачів УДПУ.

Створення ІОС неможливе без постійної координуючої участі і контролю за наповненням  інформаційно-методичними матеріалами для організації навчально-пізнавальної діяльності. Тому в університеті створений Центр дистанційного навчання та тестових технологій, який виконує зазначені функції.

На сьогоднішній день практично кожна молода людина має доступ до інтернет-мережі, тому проблеми щодо використання інформаційно-методичних та наукових ресурсів  у студентів не виникає.

Як показує досвід, створене інформаційно-освітнє середовище надає реальні можливості для оптимізації навчального процесу у вузі, забезпечує поєднання традиційної системи навчання з новітніми технологіями, дозволяє на більш якісному рівні організувати самостійну роботу студентів.

5 Replies to “Стеценко Н.М.: “СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ (НА ПРИКЛАДІ УДПУ)””

  1. Ткачук Галина Володимирівна says:

    В тому то й проблема, що кваліфіковані спеціалісти і фахівці йдуть працювати не в державні закладати, а там де більше заплатять за його знання і вміння. В нашому випадку, ВНЗ є перехідним етапом, який зазвичай використовують щоб здобути більше досвіду та знань. Як на Вашу думку можна стимулювати здібних працівників?

  2. stecenko-nm says:

    Викладачів курсів можна стимулювати, підписуючи черговий контракт на роботу. Дещо складнішим є проблема заохочення інженерів-програмістів, але тут теж можна знайти вихід, залучаючи до такої роботи здібних студентів, звісно ще треба, щоб з такими студентами працював здібний викладач.

  3. tanya_bond says:

    На мою думку платформа MOODLE дійсно дієвий інструмент у забезпеченні дистанційного навчання. Поряд з тим, є багато видів діяльності, які є незатребуваними або мало використовуваними. Так, хотілося б більше дізнатися про можливості BigBlueButtonBN, SCORM пакет, Базу даних, Вибір, Вікі, Зворотній зв’язок, Зовнішній інструмент, Обстеження, Семінар, Урок, Чат.

    1. stecenko-nm says:

      Для того, щоб повністю розкрити можливості BigBlueButtonBN, SCORM пакет, Базу даних, Вибір, Вікі, Зворотній зв’язок, Зовнішній інструмент, Обстеження, Семінар, Урок, Чат, потрібно написати не тези, а кілька повноціннінних статей. Проте я буду не проти того, щоб обговорити ці питання на семінарі. )))

  4. FoxZibbit says:

    Платформа Moodle є одночасно корисною, та має й недоліки…
    Позитивні риси:
    Легкодоступність, можна знайти всю необхідну інформацію,,,
    Недоліки: система часто дає збої, яким є причина зникнення електро-енергії та неможливість довготривалої автономної підтрики сервера….

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Введіть цифри, що зображені у квадратах *