ОКР «Магістр», факультет філології та масових комунікацій
Назаренко Н.В., канд. техн. наук, доцент
Маріупольський державний університет
Маріуполь
В наш час інформаційні технології розвиваються дуже динамічно та проникають у всі сфери життєдіяльності людини. Не стала виключенням і сфера освіти. В багатьох зарубіжних вищих навчальних закладах вже практикується форма дистанційного навчання в Інтернеті.
Дистанційне навчання − це індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в мережі Інтернет в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу в спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій [1]. Що стосується стану такої форми підвищення освіти в Україні, то на даний момент існує центр дистанційного навчання. Він був створений при Українській Академії державного управління в Києві, та направлений на перепідготовку і підвищення кваліфікації державних службовців [2].
Дистанційна форма освіти через Інтернет дає змогу отримати кваліфікацію всім громадянам, не зважаючи на їх вік, фізичні можливості або на місце проживання. За допомогою сучасних інформаційних технологій студенти мають змогу користуватися електронними книгами, брати участь в онлайн-конференціях та визначати зручний час для навчання. До того ж, навчальна література постійно поповнюється новою інформацією. Слід відзначити, що курс навчання через мережу Інтернет займає менше часу та коштує набагато дешевше, ніж денне або заочне [2;3].
Безумовно, система дистанційного навчання не ідеальна. Виникають певні труднощі в організації системи дистанційного навчання через Інтернет. Перш за все, постає проблема ідентифікації особистості студента. Адже через Інтернет важко перевірити, хто саме складає іспит або виконує навчальні завдання. Тому деякі заклади вищої освіти включають в програму очні іспити, на яких студенти пред’являють документ, що засвідчує особу [3].
До того ж, для повноцінної та якісної дистанційної освіти потрібні спеціально розроблені програми та диски з навчальними матеріалами. Звичайно, для розробки та впровадження таких засобів дистанційної освіти потрібні чималі матеріальні інвестиції [4].
Таким чином, дистанційне навчання в Інтернеті – це сучасний процес здобуття знань, який дає змогу отримати якісну освіту за допомогою сучасних інформаційних технологій та має як позитивні, так і негативні якості.
Список використаних джерел
- Дистанційне навчання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tneu.edu.ua/study/distance-learning/254-distancyne-navchannya.html.
- Підкасистий П.І. Тищенко О.Б. Комп’ютерні технології в системі дистанційного навчання / П. І. Підкасистий, О. Б. Тищенко / / Педагогіка. -2000. – № 5. – С. 7-12.
- Околесов О. П. Системний підхід до побудови електронного курса для дистанційного навчання / О. П. Околесов / / Педагогіка. -1999. – № 6. – С. 50-56.
- Андреев А.А Компьютерные и телекоммуникационные технологии в сфере образования / А. А. Андреев // Школьные технологии.- 2001. – №3.- С. 21-27.