V курс, фізико-математичний факультет
Мамон О.В., асистент
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка,
м. Полтава
Кожна людина в сучасному інформаційному суспільстві повинна мати можливість навчатись будь-де і будь-коли. Така можливість забезпечується, зокрема, й за допомогою так званого мобільного навчання – нової технології навчання, що базується на інтенсивному застосуванні сучасних мобільних засобів та технологій.
Існує багато тлумачень поняття «мобільне навчання». Так В.О. Куклєв розглядає мобільне навчання як електронне навчання за допомогою мобільних засобів, незалежно від часу та місця, з використанням спеціального програмного забезпечення на педагогічній основі міждисциплінарного та модульного підходів [1]. С.О. Семеріков зазначає, що «мобільне навчання може бути визначено як підхід до навчання, при якому на основі мобільних електронних пристроїв створюється мобільне освітнє середовище, де студенти можуть використовувати їх у якості засобу доступу до навчальних матеріалів, що містяться в Інтернеті, будь-де та будь-коли» [2].
У мобільному навчанні пропонуються нові засоби дистанційного навчання, засновані на мобільному зв’язку, комп’ютерних та мережних технологіях. Це досягається за рахунок використання мобільних і портативних пристроїв, таких як КПК, смартфони, портативні комп’ютери та електронні записники. При цьому потрібно мати можливість під’єднуватися як до інших комп’ютерних пристроїв, так і до глобальної мережі Інтернет для надання навчальних матеріалів та здійснення двостороннього обміну повідомленнями між учасниками навчального процесу (студенти, викладачі, провайдери мобільних послуг та провайдери Інтернет).
Існує декілька підходів до реалізації мобільного навчання [2]:
1. Мобільне навчання – це електронне навчання за допомогою мобільних пристроїв та безпровідних мереж. Після того, як домінуючим способом доступу до мережі Інтернет стануть бездротові мобільні пристрої, електронне навчання стане мобільним без будь-яких особливих змін у технології навчання.
2. Мобільне навчання є інноваційною педагогічною технологією, в якій сам навчальний процес є географічно та ситуаційно залежним, тобто контекстно пов’язаний з місцем та станом, в якому знаходиться студент.
За другого підходу враховується специфіка мобільних пристроїв, особливості цільової групи тих, хто навчається, та конкретизується практична необхідність. За такого підходу студент може спілкуватися безпосередньо з викладачем постійно за допомогою Інтернет – на відміну від традиційного навчання, де таке спілкування можливе лише у межах навчального закладу. Викладач відіграє роль консультуючого керівника, котрий спрямовує діяльність студента на отримання необхідних знань. Це надає можливість реалізувати проблемне навчання через обговорення дій, що допоможуть тому, хто навчається, оволодіти матеріалом, усвідомити необхідні результати та набути нові знання.
Проте незалежно від того, який підхід буде реалізований, основне призначення мобільного навчання полягатиме в тому, щоб покращити знання людини в тій галузі, в якій вона бажає, і в той момент, коли їй це потрібно.
Список використаних джерел:
1. Куклев В.А. Становление системы мобильного обучения в открытом дистанционном образовании : автореф. дис … д-ра пед. наук: 13.00.01 – общая педагогика, история педагогики и образования / Куклев Валерий Александрович; Ульяновский государственный техничес-кий университет. – Ульяновск, 2010. – 46 с.
2. Семеріков С.О. Фундаменталізація навчання інформатичних дисциплін у вищій школі: [монографія] / Сергій Олексійович Семеріков; наук. ред. академік АПН України, д. пед. н., проф. М. І. Жалдак. – Кривий Ріг: Мінерал; К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. – 340 с.