Кафедра інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

Дистанційне навчання – це отримання знань і вмінь за допомогою інформації та навчання, що включають в себе усі технології та інші форми навчання на відстані (онлайн-уроки, відеозаписи, відеоконференції тощо) [1, c. 27]. Це дає можливість людям отримувати освіту без «фізичного присутності» в класі.
Дистанційне навчання – це не нове явище. Ще у ХVIII ст. учителі робили перші спроби до такої форми навчання проводячи короткочасні уроки через листування [2]. Дистанційну освіту вперше розпочали вводити у 1930-х, де брали участь численна кількість навчальних закладів, які в свою чергу пропонували освітні програми, що транслювались через суспільне радіо. Однак, лише з появою Інтернету на початку 2000-х років зросла доступність та популярність програм дистанційного навчання. Комп'ютери та Інтернет зробили таке навчання швидшим, простішим та набагато зручнішим. Сьогодні веб-програми онлайн-освіти, різноманітні онлайн-школи та курси доступні для жителів майже усього світу.
Наразі зарахування до програм дистанційного навчання на кожному освітньому рівні є загальноприйнятим явищем. Приватні, державні, некомерційні та комерційні середні та вищі навчальні заклади зараз пропонують програми дистанційного навчання майже у всіх сферах навчання, які можна уявити.
Дистанційне навчання набирає все більшої популярності серед людей, які працюють, але через брак часу не можуть відвідувати денну форму навчання. Програми дистанційного навчання в Інтернеті пропонують найдоступніший та зручний спосіб здобути певний освітній ступінь, удосконалити навички, уміння та врешті здобути вищу освіту.
Існує два шляхи надання технологій дистанційного навчання: синхронне навчання та асинхронне навчання.
У синхронному навчанні всі одночасно беруть участь у навчанні. Традиційна аудиторія є прикладом синхронного досвіду навчання, коли студенти долучаються до навчальних та класових лекцій. Що стосується дистанційної освіти, то синхронні методи навчання включають в себе відеоконференції, вебінари, навчальне телебачення, інтернет-радіо, пряму трансляцію відео і навіть телефон. Багато сучасних програм, таких як Adobe Connect, iSpring, Moodle полегшують синхронне дистанційне навчання.
Асинхронне дистанційне навчання набагато гнучкіше. Студенти можуть отримати доступ до матеріалів курсу, коли вони захочуть, звідки вони хочуть – при тому вони не повинні перебувати під час навчального процесу одночасно всі разом. Найдавнішою формою асинхронної технології дистанційного навчання є застосування письмової кореспонденції, яка застосовується вже більше століття. Сьогодні електронна пошта, відео- та аудіозаписи, дошки оголошень, матеріали для друку, онлайн-платформи такі як Google Classroom, Moodle, Teachbase сприяють асинхронному дистанційному навчанню. Асинхронна дистанційна освіта – це спосіб вибору для більшості онлайн-коледжів та університетів, які прагнуть забезпечити своїх студентів максимально гнучким та зручним графіком. Між тим багато вищих навчальних закладів поєднують асинхронне навчання з синхронним.
Крім вище зазначених, одною з найважливіших переваг такого навчання є економність. Інтернет-освіта коштує менше з кількох причин, тому що існує менше витрат – немає потреби купувати паперові книги та оплачувати проживання.
Робота з комп’ютером та засвоєння навичок Інтернету під час навчання є цінним досвідом, що відкриває нові перспективи, якими можна додатково скористатися в інших сферах.
Повільний учень може розподілити свій час, щоб навчитися без тиску, тоді як швидкий практично «перескакує» через онлайн-курс за короткий проміжок часу. Слід зауважити, що люди з обмеженими можливостями можуть навчатися вдома у комфортних умовах та без стресу, уникаючи таким чином усіх тих звичних труднощів, з якими вони можуть зіштовхнутися у навчальному закладі.
Якщо людина працює та навчається одночасно, це дає її роботодавцю привід звернути увагу на те, як вона керує своїм часом, адже це доволі нелегко працювати на повній роботі та навчатися дистанційно. Певною мірою це може вплинути на хід кар’єри у позитивному сенсі.
Але не зважаючи на позитивні сторони слід звернути увагу на певні негативні факти.
Онлайн-курси та інші навчальні програми не гарантують швидкого та негайного зворотного зв’язку, який Ви маєте змогу отримати безпосередньо в класі.
Дистанційна освіта пропонує не всі курси, тому студенти, які здобувають певні ступені, можуть не знайти своєї спеціальності в Інтернеті. Це зрозуміло, оскільки не всі освітні програми підходять для онлайн-освіти, наприклад, ви не можете навчатися на спеціаліста в області медицини за допомогою дистанційного навчання.
Існують масові відкриті онлайн-курси, яким не вистачає акредитації, через те вони пропонують низькоякісну освіту за невисоку вартість. Тому перш ніж записатися на онлайн-курс, краще перевірити, чи програма акредитована. Це можна підтвердити через спеціальну агенцію.
Наразі, особливо актуальною є тема дистанційної освіти, адже її найбільшою перевагою є можливість навчатися без обмежень не виходячи з дому. У 2020 році склалася така ситуація, що вірус COVID-19 невпинно поширюється та в той же час впливає на навчальний процес у всьому світі, але завдяки новітнім технологіям студенти та учні мають можливість продовжувати здобувати освіту під час карантину.
Тому я можу зробити певний висновок, що дистанційна освіта – це майбутнє освіти – глобальної, неосяжної, економічно ефективної та гнучкої. Гадаю, що з часом ще більше курсів будуть доступними в мережі та буде доступним здобуття вищих кваліфікацій онлайн, таких як докторантура та магістратура.
Але слід пам’ятати, що дана форма навчання є ефективною лише у тому разі, якщо Ви готові працювати без постійного контролю, натомість будете займатися самодисципліною та самовдосконаленням, адже без цього досягти своєї мети – здобути ступінь за встановлену тривалість навчання, буде майже неможливо.
Література
1. Иванченко Д. А. Системный анализ дистанционного обучения: монография. ― М.: Союз, 2005. ― 192 с.
2. Michael Simonson, Gary A. Berg. (2016), “Distance learning”, available at: http://www.britannica.com

Дякую за Ваш коментар! Частково погоджуюсь з Вами. Дійсно найбільшим недоліком дистанційного навчання є брак живого спілкування, що, як Ви зазначили, може завадити розвитку комунікабельності, навичок роботи в команді тощо. Тому важко уявити, що онлайн-навчання зможе повністю витіснити звичне нам денне. Тому я розглядаю дистанційне навчання не як повноцінну заміну, а скоріш як додаткову можливість отримувати освіту для тих, хто з певних причин не може відвідувати навчальний заклад. Крім того, існують вебінари та веб-конференції, які частково можуть відтворити звичайний навчальний процес та залучити усіх учнів/студентів до роботи одночасно. Також нерідко батьки, які обрали для своїх дітей дистанційне навчання, враховують даний недолік та компенсують його тим, що записують дітей на різні гуртки, секції або у творчі студії, адже дистанційне навчання є досить гнучким і дозволяє займатися різною діяльністю.

Quote from -29 on April 13, 2020, 13:49
Шановний авторе! Чи можете, Ви, стверджувати, що в майбутньому дистанційна освіта повністю замінить традиційні види навчання в університетах? Та чи зможуть люди навчатись на декількох спеціальностях одразу або поєднувати навчання чи роботу? Як Ви думаєте, це буде ефективно?

Дякую Вам за запитання! Чесно кажучи, важко передбачити такий хід подій, тому я все ж таки схиляюсь до думки, що дистанційне і "денне" навчання будуть існувати в гармонії. Щодо другого питання, то мушу зазначити, що наразі люди по всьому світу успішно навчаються одразу на декількох спеціальностях або навіть у різних університетах та вже працюючи мають можливість отримувати освіту завдяки онлайн-навчанню. Якщо в людини є потяг до знань, бажання навчатися та чітко окреслена ціль, то, звичайно, це буде ефективно.

Quote from GoogleUser50 on April 13, 2020, 16:06
Шановний авторе, ваша теза є досить актуальною, у зв'язку з останніми подіями у світі. Також я погоджуюсь з вашою думкою, щодо економності Інтернет-освіти, але чи не стане це проблемою, коли діти перестануть читати та використовувати паперові книги. І як це вплине на їх майбутнє?

Дякую за Вашу думку! Мушу визнати, що це досить дискусійне питання. Але факт залишається фактом, сучасні технології розвиваються, наука іде вперед і ми мусимо іти в ногу з часом. Тому я припускаю, що рано чи пізно людство може цілком виправдано відмовитися від використання паперових книг і наші далекі потомки будуть сприймати їх, як ми зараз - глиняні таблички та сувої. Тому я вважаю, що це не буде такою "разючою" проблемою, а є лише питанням часу. Але це лише мої припущення. Щодо читання, то, на мою думку, бажання читати не залежить від того чи використовуєш ти гаджети, чи звичну нам паперову книгу. Вся справа у вихованні, якщо батькам вдасться привити у своїх дітей любов до літератури, то й не повинно бути побоювань стосовно того, що "діти можуть припинити читати".

Quote from GoogleUser51 on April 14, 2020, 14:36
Шановний авторе! На Вашу думку, чи існують шляхи покращення якості дистанційного навчання, яке проводиться у нашому університеті?

Дякую за запитання! Я не компетентна з приводу технічной сторони, але мушу зазначити, що наразі деякі викладачі проводять відеозустрічі задля того, щоб пояснити певну тему, перевірити, як засвоюється матеріал та активізувати пізнавальну діяльність студентів. Тому я можу з впевненістю сказати, що це один із шляхів покращення якості роботи під час онлайн-начання, який уже дав перші результати. Думаю, що було б непогано, якби студентів також об'єднували в групи та давали проектні роботи. Адже, це давно відомо, що командна робота завжди є продуктивною, а за допомогою попульрних серед молоді месенджерів можна легко реалізувати цю ідею.