IV курс, фізико-математичний факультет
Паршукова Л. М.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Умань
Останні технічні досягнення часто знаходили застосування в навчальному процесі, і комп’ютер в цьому сенсі не є винятком. Вже перші досліди застосування комп’ютера у навчальному процесі показали, що використання обчислювальної техніки дозволяє істотно підвищити ефективність процесу навчання, поліпшити облік і оцінку знань, забезпечити можливість індивідуальної допомоги вчителя кожному учневі у вирішенні окремих завдань, полегшити створення і постановку нових курсів [1].
Головними перевагами комп’ютера перед іншими технічними засобами навчання є гнучкість, можливість налаштування на різні методи і алгоритми навчання, а також індивідуальної реакції на дії кожного окремого учня.
Для покращення ефективності уроку навчальний процес в комп’ютерних класах доцільно розділити на 2 етапи:
1) засвоєння теоретичного матеріалу;
2) застосування теоретичних знань на практиці.
До недавна комп’ютери використовувалися лише як наочні посібники у процесі вивчення тих чи інших дисциплін [2].
На нашудумку, комп’ютер як засіб навчання якісно змінює можливості накопичення та застосування знань кожною людиною та може бути використаний при вивченні як природничо-математичних, так i гуманітарних дисциплін. У навчальному процесі корисними можуть бути електронні підручники, контролюючі програми, довідники i бази даних навчального призначення, збірники задач i вправ, комп’ютернi iлюстрацiї та демонстрації. Комп’ютери мають значний вплив на контрольно-оцiнюючі функцiї навчальної дiяльностi, надають їй характеру гри, сприяють активiзацiї навчально-пiзнавальної дiяльностi учнів. Комп’ютери дозволяють досягти бiльш якісного високого рівня наочностi навчального матерiалу, значно розширюють можливостi включення рiзноманiтних вправ у педагогiчний процес, а безперервний зворотний зв’язок, пiдкрiплений детально продуманими стимулами навчання, пожвавлює навчальний процес, суттєво пiдвищує iнтерес до освiтньогоматерiалу, створює вiдчуття його доступностi, вiри у власнi сили i здібності [3].
Небезпека вiдриву від реальностi, неадекватного вiдображення дiйсностi у комп’ютерному навчаннi зростає, оскiльки змiст iнформацiї, що поданий в пiдручнику тiєю чи iншою предметною мовою, повинен бути виражений ще однiєю штучною мовою – мовою програмування. Вiдбувається так би мовити замiщення, що збiльшує можливiсть отримання учнем формальних знань, якi не наближають до практики, а вiддаляютьвiд неї [4].
Таким чином, можна зробити висновки про те, що комп’ютеризація неминуча,а впровадження інноваційних методів навчання є невідворотнім і корисним в світлі глобалізації суспільства та інтеграції в міжнародну спільноту. Проте не слід забувати і про негативні наслідки. Тому до всього слід виважено підходити, в першу чергу – педагогам на плечі які і покладено ці не прості завдання.
Перелік використаних джерел
1. Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності // – 2012. – №3. – С. 24-28.
2. Белечев П.В. Проблема оптимізації технології навчання // Педагогічна теорія та педагогічний досвід: перспективи і розвиток. – Луцьк, 2013. – С.16-18.
3. Буркова Л. Технології в освіті // Рід. шк. – 2011. – №2. – С.18-20.
4. Педагогічна техніка вчителя // Педагогічна майстерність. – К., 2012. – С.47-57.