V курс, фізико-математичний факультет
Суховірська Л.П., аспірантка кафедри фізики та методики її викладання
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
Кіровоград
Людство сьогодні перебуває в технологічній фазі науково-технічної революції. Основна межа цього етапу – інформатизація всіх сторін життя. Освіта є інформаційним процесом і тому використання інформаційних технологій із застосуванням комп’ютера особливо важливе.
Електронне навчання виникло внаслідок розвитку такого напрямку науково-технічного прогресу, як електронізація. Система електронного навчання ділиться на рецептивні (односторонні, до яких належить використання телебачення) та інтерактивні (системи, які забезпечують двохсторонню взаємодію учня та технічного засобу).
Комп’ютеризація навчання фізики – одна із найсучасніших тенденцій методики їх навчання, а володіння методологією, принципами та методикою комп’ютерного навчання є сучасною кваліфікаційною вимогою до вчителя і викладача фізики. Комп’ютерна ідеологія передбачає відхід вчителя від традиційного методичного стилю мислення в бік оволодіння новою методологією і сучасними технологіями навчання [2].
Сучасний комп’ютер як засіб навчання і його програмне забезпечення мають надзвичайно потужні можливості стосовно організації навчального процесу: мова гіпертекстової розмітки НТМL, пакети презентаційної графіки (різноманітні фотографічні бази даних, фрагменти окремих розділів, тем; електронні енциклопедії, засоби для моделювання процесів, їх інтерпретації в графічній системі кодування, обчислювальні пристрої тощо). Цей потенціал пов’язаний із такими факторами активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці, як наочність, емоційність, індивідуалізація навчання [4].
В даний час існує безліч методологічних та організаційних моделей інформатизації навчального процесу, які дозволяють реалізовувати різні форми проведення занять. Можлива індивідуальна і групова форма роботи учнів з інформаційними і комунікаційними технологіями. Організація роботи з програмованими електронними підручниками, контролюючими програмами та програмами-практикумами можлива тільки в режимі забезпечення кожного учасника групи персональним комп’ютером. Саме в цьому випадку досягається максимальна ефективність використання електронних ресурсів для цілей інтенсифікації навчання та залучення учнів до інформаційних технологій у процесі навчання фізики. При використанні локальної комп’ютерної мережі відкриваються зовсім нові шляхи індивідуалізації навчання. Вчитель може поєднувати груповий та індивідуальний режим роботи. Так на уроці, присвяченому закріпленню матеріалу, одна частина учнів може виконувати тест прямо на комп’ютері, а друга частина при цьому самостійно змінює режими комп’ютерної симуляції і готується до демонстрації цієї комп’ютерної моделі з розповіддю про явища, які спостерігали та їх закономірності. В ході їх розповіді цей фрагмент вже демонструється на всі монітори в режимі відсутності звукового супроводу. Третя група учнів може збирати таблицю з об’єктами в якій представлено використання даного фізичного явища на практиці, і потім виступити перед учнями, коли вже на всі монітори буде подаватися одне і те ж зображення із зібраної ними таблицею. Четверта група – кілька разів перегляне відеофрагмент лабораторного експерименту і спробує реалізувати його на демонстраційному столі з блоків, приготовлених учителем.
На відміну від традиційного демонстраційного експерименту комп’ютерне моделювання має ряд суттєвих переваг, зокрема:
– відтворювати на екрані моделі будови речовини, яким властиве багато спільного з об’єктами представлення з повнішим його описом;
– забезпечувати кольорове зображення;
– легко змінювати значення параметрів, чим забезпечуються кращі можливості формування енергетичних понять температури, тиску;
– миттєво переходити на різні режими швидкостей хаотичного і неперервного руху частинок, сповільнювати темп демонстрації.
Корисним є використання комп’ютерного моделювання не лише для недосяжних спостереженню процесів, а й небезпечних. Комп’ютерні моделі дозволяють візуалізувати наукові моделі, що описані математичними рівняннями.
Дослідження фізичного явища за допомогою лабораторної установки і його поєднання з моделюванням на персональному комп’ютері є найбільш ефективним для сприйняття учнями. Візуальні засоби відображення інформації доповнюють вербальні і навпаки, в результаті виникає природна зручність виконання дій з виконанням розрахунків, побудови графіків. Розширюються межі дослідження та їх експериментальні вимірювання. Відповідно до вимог принципів науковості та наочності експериментальна установка і комп’ютер повинні бути поєднаними цілісною системою параметрів фізичних процесів, які вивчаються і відтворюються експериментальною установкою та подаються до комп’ютера.
Перелік позитивних моментів, що дає використання засобів ІКТ у навчальному процесі загальноосвітньої школи став уже загальним у безлічі публікацій на цю тему, але необхідно враховувати потенціальні ресурси учня [3].
Апаратно-програмні засоби ІКТ, удосконалюються швидше, ніж психолого-педагогічні дослідження щодо їх впливу на процеси навчання та виховання дитини. Таким чином, формується множина проблем щодо з’ясування впливу засобів ІКТ та специфіки їх використання на динаміку психічного розвитку учня та досягнення кінцевих цілей навчання.
Навчальна діяльність із засобами ІКТ обов’язково пов’язана із самостійним використанням учнем цих засобів, тобто з процесом управління апартно-програмним комплексом на підставі сприйняття зорової інформації. Особливості процесів сприйняття та опрацювання зорової інформації (розпізнання, класифікація, категоризація та ін.) залежать від тієї стадії онтогенезу особистості, на якій усі ці процеси включаються в життєвий цикл суб’єкта навчання.
Дослідження показали, що під час роботи із засобами ІКТ і конкретними ППЗ, що використовуються для розв’язування навчальної задачі, предметна галузь якої поза межами власне інформаційних технологій, учень перебуває в ситуації, коли повинен використовувати дві паралельно-послідовні перцептивні схеми. Одна схема – основна – вона дає йому можливість здійснювати діяльність у предметній галузі навчальної задачі, друга – додаткова – здійснювати діяльність, щодо управління засобами ІКТ. При звертанні до тієї чи іншої перцептивної схеми, одна з них відступає на другий план, тобто переходить в область «затемнення». Переведення уваги, перенесення акцентів діяльності визначає специфіку застосування засобу ІКТ та відповідного ППЗ у навчальному процесі, впливає на процес прийняття рішення [1].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання з фзики в школі : посібник / авт. кол.: Ю.О. Жук, О.М. Соколюк, І.В. Соколова, П.К. Соколов – К. Пед. думка, 2011. – 152 с.
- Садовий М.І., Вовкотруб В.П., Трифонова О.М. Вибранні питання загальної методики навчання фізики: навчальний посібник [для студ. ф.-м. фак. вищ. пед. навч. закл.] – Кіровоград: ПП «Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2013. – 252 с.
- Суховірська Л.П. Принципи ресурсного підходу в навчальному процесі з фізики / Л.П. Суховірська // Наукові записки. – Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. – Частина 3. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. –Вип. 5. – С. 179–182.
- Шарко В.Д. Сучасний урок фізики: технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів / В.Д. Шарко – К. : ТОВ «Фірма «Есе», 2005. – 220 с.