Дата зміни інформації:

Ковтанюк М.С. ПОЗИТИВНІ І НЕГАТИВНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОСВІТИ

IV курс, факультет фізики, математики та інформатики

Паршукова Л. М., старший викладач

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

м. Умань

На сьогоднішній день всі сфери життєдіяльності суспільства перебувають під впливом «інформаційної революції». Найбільш схильною до цього впливу є галузь освіти. Сам термін «інформаційна революція» має на увазі всебічні характерні зміни, що відбуваються в результаті впровадження новітніх інформаційно-комп’ютерних технологій [1].

Основними факторами інформатизації освіти є інформаційна педагогічна культурність, прагнення викладачів до використання інформаційних технологій в навчанні [2]. Вирішення цього завдання передбачає підготовку фахівців в області інформатизації освіти.

Використання коштів інформатизації освіти передбачає обдумане і ясно аргументоване ставлення. Слід зазначити, що використання засобів інформатизації в освіті має як позитивні, так і негативні сторони.Позитивні сторони інформатизації освіти полягають в наступному:

  • за рахунок використання сучасних банків даних для зберігання всієї важливої ​​інформації, відбувається удосконалення апарату управління системою освіти;
  • модернізація методів і форм навчання, виховання, які відповідають поставленим завданням, спрямованим на розвиток особистості навченою в сучасних умовах;
  • розробка спеціальних систем, призначених для розвитку інтелекту учнів і формування у них вміння до самоосвіти, дослідницької діяльності;
  • автоматизація обліку та оцінки ступеня знань учнів.

Незважаючи на безліч позитивних сторін, існує і ряд негативних аспектів використання засобів інформатизації в освіті, які вимагають обліку при здійсненні навчального процесу.

Загальновідомо, що необмежене застосування інформаційних технологій в житті людини, призводить до звуження соціальних контактів, обмеження практики соціального спілкування, сприяє розвитку егоїзму.

Освіта за допомогою засобів інформатизації значно скорочує живе взаємодія викладача з учнями, в якості альтернативи пропонується «діалог з комп’ютером».

Випливають негативним аспектом є те, що взаємодія день у день з інформаційними технологіями унеможливлює перехід від звичних, до того моменту, операцій з навчальною інформацією до застосування її на практиці. Відбувається процес звикання людини до роботи зі знаковими системами, проте діяльність на практиці зовсім інша [3].

Суттєвою проблемою є здатність людини до сприйняття інформації. Перш за все, обмежені властивості пам’яті не дозволяють нам одночасно засвоювати текст, слухати звуковий супровід, при цьому спостерігати анімаційні ефекти і зображення. Внаслідок цього людина відволікається від одного роду інформації на інший, упускаючи важливі відомості.

Не варто забувати і про те, що штучний інтелект ніколи не зможе замінити інтелекту людського.Існує безліч областей і завдань навчального процесу, які вимагають безпосереднього обговорення з викладачем. Ігнорування даної проблеми призводить до поверхневого засвоєнню інформації учнями і труднощів своєчасного виявлення їх здібностей.

І, в кінцевому підсумку, надмірне використання інформаційних технологій завдає значної негативний ефект на здоров’я людини.

Таким чином, інформатизація освіти, має як незаперечно позитивні, так і критично негативні аспекти свого застосування. Вивченням всіх можливих впливів даного процесу необхідно займатися фахівцям для забезпечення учнів не тільки професійними знаннями, але і достатнім рівнем інформаційної культури.Позитивні і негативні аспекти використання інформатизації в освіті неодмінно повинен знати і враховувати в практичній роботі кожен вчитель.

Література:

  1. Информационные революции и информационные технологии // Информационное общество [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://imcs.dvgu.ru/lib/eastprog/revolutions_and_technologies.html.
  2. Лукина Н.П. Информационное общество: теория и практика / Н.П. Лукина. – Томск: Изд-во ТГУ, 2004. – 245с
  3. Скворцов Л.В. Информационная культура и цельное знание: Избранные труды / Л.В. Скворцов – М.: ИНИОН РАН, 2001. – 288с

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Введіть цифри, що зображені у квадратах *