Роговий А.Р.
Керівник: Паршукова Л.М., старший викладач
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
м.Умань
В даний час світова спільнота вступила в нову фазу свого розвитку, яка визначається лавиноподібним зростанням використання інформаційних ресурсів в самих різних сферах діяльності. Рівень розвитку інформаційних ресурсів та характер їх використання в значній мірі впливає на добробут і безпеку суспільства в цілому. Інформація стає таким самим стратегічним ресурсом, як і традиційні – матеріальні та енергетичні. Лідируючі позиції будь-якої організації визначаються в першу чергу її можливостями грамотно використовувати передові досягнення в сфері інформаційних технологій. Особливу роль при цьому відіграє сфера освіти, де формується інтелектуальний потенціал країни, що споживає і створює її інформаційні ресурси.
Останнім часом на федеральному і регіональному рівнях прийнято ряд постанов про масштабне впровадження інформаційних технологій.
Впровадження електронного навчання в українську систему освіти в повній мірі актуально. Значна територія, велика кількість населення, що проживає в малих містах і сільських поселеннях, при недостатньо розвинених комунікаціях ускладнюють можливість реалізації конституційного права громадян на освіту. Електронне навчання (e-Learning) покликане вирішити цю проблему. Електронне навчання може також забезпечити реалізацію стратегічного завдання – нарощування експорту вітчизняних освітніх послуг.
Електронне навчання – це перспективна модель навчання, заснована на використанні нових мультимедійних технологій та Інтернету для підвищення якості навчання шляхом полегшення доступу до ресурсів і послуг, а також обміну ними та спільної роботи на відстані. На електронне навчання вже сьогодні орієнтуються всі передові освітні системи світу.
Істотну частину системи дистанційного навчання повинен складати набір електронних підручників з усіх, в першу чергу базових, дисциплін навчальних планів відповідно до вимог Державних освітніх стандартів.
Такий методичний матеріал є досить ефективним інструментом для забезпечення змісту та якості підготовки фахівців, для активізації і підвищення ефективності самостійної роботи студентів, для інтенсифікації та індивідуалізації навчання.
Електронний підручник – не альтернатива, а доповнення до традиційних форм навчання, він не замінює роботу студента з книгами, конспектами, збірниками завдань і вправ і т.п. Цей “електронний лектор” покликаний не тільки зберегти всі достоїнства книги або навчального посібника, а й повною мірою використовувати сучасні інформаційні технології, мультимедійні можливості, що надаються комп’ютером.
У доповіді розглядаються всі складові електронного підручника, можливості атестації та самоперевірки студентів. Показана практична значущість електронних підручників у встановленні міжпредметних зв’язків.
З точки зору викладача комп’ютерні технології не тільки знімають рутинні проблеми, але дозволяють перейти від мовлення до творчої дискусії з учнями, спільним дослідженням, новим формам навчання, в цілому – до більш творчої роботи.
З точки зору учня комп’ютерні технології значно індивідуалізують навчальний процес, збільшують швидкість і якість засвоєння навчального матеріалу, істотно посилюють практичну цінність, в цілому – підвищують якість освіти.
Одна з головних завдань творців електронних підручників для освіти – максимальна ефективність нового продукту.
Застосування інтерактивних і мультимедійних можливостей значно збагачує електронні підручники незалежно від предметної спрямованості, а процес навчання робить більш насиченим і цікавим.
Список використаних джерел:
- http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Електронний_освітній_ресурс
- Гуревич Р. С. Застосування мультимедійних засобів навчання та глобальних інформаційних мереж у наукових дослідженнях: посібник / Р. С. Гуревич, О. В. Шестопалюк, Л. С. Шевченко. — Вінниця, 2004. — 135 с.
- Положення «Про електронні освітні ресурси» від 01.10.2012 за № 1060 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12.