IV курс, факультет фізики, математики та інформатики
Троян С. О., викладач
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Умань
Сьогоднішнє фінансування освітніх установ для придбання ліцензійного програмного забезпечення в Україні залишає бажати кращого. Як наслідок, відбувається завершення строків дії ліцензійного програмного забезпечення, або їх повна відсутність. Тому дедалі гостріше постає проблема переходу від ліцензійного до вільного програмного забезпечення.
Вільне програмне забезпечення (англ. free software, software libre, чи libre software) – програмне забезпечення, яке надає користувачу ряд свобод:
- запускати програму («свобода 1»);
- вивчати й змінювати її початковий код відповідно до власних потреб («свобода 2»);
- вільно розповсюджувати копії програми («свобода 3»);
- розповсюджувати модифіковані версії програми («свобода 4»).
Якщо хоча б одна із свобод порушена, то програма не належить до вільного програмного забезпечення.
Якщо ж вільне програмне забезпечення настільки хороше, то чому ж усі загальноосвітні заклади в Україні працюють з використанням ліцензійного ПЗ.
Цьому є ряд причин:
- по-перше це – стереотипи, що пов’язані із вільним програмним забезпеченням, а саме: не надійність, заплутаність, складність засвоєння при роботі;
- по-друге – більшість користувачів навчаються працювати з інтерфейсами програм, а не з об’єктами. Тому нова програма може викликати в них паніку;
- по-третє – вільний доступ до піратського програмного забезпечення та відсутність контролю за його обігом.
Школа не тільки навчає, а й виховує майбутнього громадянина держави, а використання неліцензійного програмного забезпечення не тільки не сприяє цьому, а ще й порушує закон України. Найоптимальнішим варіантом в даній ситуації є перехід від альтернативного до безкоштовного та вільного програмного забезпечення.
Цей процес потрібно виконувати поступову. Насамперед потрібно здійснити заміну офісного пакету, наприклад, на LibreOffice. Паралельно з цим змінити програмні засоби, які вчитель використовує для перевірки і контролю навчального процесу. Потім використовувати для тестування, архівації лише програми вільного доступу. Замінити графічний редактор.
На наступному етапі вчитель має здійснити заміну операційної системи і продовжити роботу з тими програмами, які були раніше ним встановлені.
Наступним кроком буде зміна підходу до навчання. Вчителю потрібно буде акцентувати увагу дітей не на тому, як правильно працювати з об’єктом в інтерфейсі програми, а на його властивості.
На останок, перехід від пріоритетного до вільного програмного забезпечення залежить тільки від бажань і знань, набутих у результаті самоосвіти і підвищення кваліфікації вчителя інформатики.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Перехід загальноосвітнього навчального закладу на вільне програмне забезпечення : інструктивно-методичний посібник / О.М. Крутієнко. – Миколаїв : ФОП Шамрай П.М., 2015. – 117 с.
- Поліщук В.Б. Державна науково-технічна політика у сфері програмного забезпечення в освіті і науці / Поліщук В.Б. // Програмне забезпечення в освіті і науці: збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції. – Київ: Освіта України, 2009. – с.6-15