ІІ курс магістратури, факультет фізики, математики та інформатики
Медведєва М.О., канд .пед. наук., доцент
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Умань
Самостійна робота – складний процес розкриття індивідуальності студента в спеціально організованій навчально-пізнавальній діяльності. Її мета полягає в тому, щоб забезпечити умови для особистісного, професійного становлення, формування активної професійної позиції і творчого стилю діяльності майбутніх фахівців. Студент, який не усвідомлює ролі самостійної роботи в професійній самореалізації, не переконаний у її корисності і необхідності у особистому професійному становленні, зазнає значних труднощів в оволодінні навчальною програмою.
Самостійна робота розглядається як важливий фактор засвоєння навчального матеріалу. Ця пізнавальна діяльність студентів відбувається без допомоги викладача. Метою самостійної роботи є формування самостiйностi студента, його вмінь, знань, навичок, що здійснюється опосередковано через зміст i методи всіх видів навчальних занять. У ЗВО існують різні види індивідуальної самостійної роботи – підготовка до лекцій, семінарів, практичних занять, заліків, іспитів, виконання рефератів, завдань, курсових робіт і проектів, а на заключному етапі – виконання дипломного проекту.
Самостійна робота студентів планується та виконується за завданням та при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі. Вона використовується не лише для оволодіння певною дисципліною, але і для формування навичок самостійної роботи взагалі, вміння самостійно розв’язувати проблему, знаходити конструктивні рішення тощо. Вища школа має високий ступінь самостійності навчання. Викладач лише організовує пізнавальну діяльність студентів. Студент сам здійснює пізнання, тому що ніякі знання, якщо вони не підкріпленні самостійною діяльністю, не можуть стати повноцінним здобутком особистості. Хоча самостійна робота протікає без безпосередньої участі викладача, проте вона повинна систематично контролюватися викладачем. Основою для самостійної роботи слугує лекційний теоретичний курс. Для виконання самостійної роботи студенти мають забезпечуватися інструкціями щодо виконання даної роботи, методичними вказівками, посібниками, переліком необхідної літератури.
Засоби інформаційних технологій можуть застосовуватися на різних рівнях самостійної роботи [1]. Так на перших двох рівнях результатом роботи є формування «знань-копій» та знань, що дозволяють розв’язувати типові задачі. Це, в основному, домашні завдання студентів та деякі курсові роботи. У цьому випадку, за допомогою засобів ІТ студентові надається доступ до теоретичного матеріалу та розв’язків типових задач, на основі яких студент може розв’язувати запропоновані задачі.
Але найбільший педагогічний ефект використання засобів ІТ спостерігається на третьому та четвертому рівнях самостійної роботи, коли завдання роботи передбачають пошук та реалізацію розв’язку, що виходить за межі відомих студентові знань. Для цього необхідно самостійно дослідити та виконати аналіз отриманих теоретичних даних, визначити джерела повідомлень, що можуть бути використані в розв’язуванні (електронні та паперові) та засоби ІТ розв’язування (засоби всесвітньої мережі, комп’ютерні навчальні програми тощо). Такий рівень самостійної роботи реалізується під час виконання творчих завдань, складних курсових та дипломних робіт. Використання ІТ є необхідним на всіх етапах самостійної роботи: етапі початкової організації, коли викладач надає студентові вказівки, рекомендації до виконання роботи; етапі власне самостійної роботи, коли студент виконує та оформляє завдання; етапі складання роботи, коли викладач перевіряє результат виконаної роботи та коригування помилкових дій.
Контроль у позанавчальний час включає в себе:
- Перевірка перебігу виконання домашніх завдань, науково-дослідних і контрольних робіт. Оцінюються якість і акуратність виконання, точність і оригінальність рішень, перегляд спеціальної літератури, наявність елементів дослідження, виконання завдання у встановленому обсязі відповідно до заданих строків.
- Перевірка конспектів лекцій і рекомендованої літератури.
- Перевірка і оцінка рефератів по частині лекційного курсу, який самостійно опрацьовується.
- Індивідуальна співбесіда зі студентом на консультаціях.
- Проведення навчальних конкурсів і олімпіад на «кращого знавця предмета», краще виконання самостійних, особливо навчально-дослідних робіт.
Зважаючи на поставлене завдання, потрібно правильно обрати інформаційні технології, які будуть застосовуватися, та обґрунтувати доцільність їх використання на кожному етапі самостійної роботи студентів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
- Еремеев В. С. К вопросу о формах, методах и средствах самостоятельной работы / В. С. Еремеев, В. В. Василакин // Методичні проблеми впровадження нових інформаційних технологій у процес навчання у вищій та середній школі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.conference.mdpu.org.ua/conf_all/confer/2001/newtech/5/vasilakin.htm.