1 курс магістратури, факультет соціально-педагогічних наук та іноземної філології
Кисельова О.Б., канд. пед. наук,
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Харків
Розвиток особистості, її творчої індивідуальності, розкриття задатків і нахилів школяра є стратегічним завданням навчального процесу, оскільки тільки творчо мислячі, ерудовані й освічені люди можуть досить повно само реалізовуватися у житті. Вирішення цього завдання передбачає створення умов, які сприяють формуванню стійких пізнавальних інтересів, умінь і навичок, активної розумової діяльності дітей, їх творчої ініціативи та самостійності в пошуках вирішення різних завдань. Саме уроки інформатики можуть бути підґрунтям для формування основних структур мислення дитини, зокрема алгоритмічного. Особливу увагу проблемі розвитку логічного і алгоритмічного мислення молодших школярів приділили такі науковці, як: М. Богданович, М. Гладун, С. Козлова, Я. Коломенський, О. Савченко, Н. Стрілецька та інші. Проте, питання щодо формування алгоритмічного мислення в процесі вивчення інформатики молодших школярів залишається актуальним, що й становить мету даної роботи.
Широке впровадження комп’ютерів в освіту не тільки висуває більш високі вимоги до організації розумової діяльності, але і створює якісно нові умови для розвитку мислення учнів. Одним із завдань початкового курсу «Інформатики» є розвиток алгоритмічного мислення учнів, що передбачає формування у них уявлень про алгоритм та його властивості, можливі форми подання алгоритмів, основні алгоритмічні структури.
Алгоритмічне мислення визначається науковцями як система мисленнєвих способів дій, прийомів, методів і відповідних їм мисленнєвих стратегій, які спрямовані на розв’язування як теоретичних, так і практичних задач і результатом яких є алгоритми як специфічні продукти людської діяльності» [2]. Процес його формування у молодших школярів має такі методичні етапи: ознайомлення учнів з алгоритмами певної структури; введення елементів навчальної алгоритмічної мови; реалізація системи вправ на виконання: відшукування помилок, відтворення, заміну, конструювання, перехід від однієї до іншої форми подання алгоритмів різної структури [1].
Слід зазначити, що розвиток алгоритмічного мислення передбачає розуміння на інтуїтивному рівні понять виконавця, середовища існування виконавця, команди, системи команд виконавця, алгоритму. Учні повинні отримати перші уявлення про основні алгоритмічні структури; навчитися виконувати готові алгоритми, а також складати прості, використовуючи зрозумілу систему команд. Головною метою алгоритмічної лінії є вміння розв’язувати значущі для учнів задачі з їх повсякденного життя, застосовуючи алгоритмічний підхід..
Отже, формування мислення в молодших класах є складним та багатогранним процесом. Для пошуку рішення проблеми, складання поетапного плану, алгоритму розв’язку задачі для певного виконавця, необхідно залучати технології та особливості формування критичного та творчого мислення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Вдовенко В.В. Формування алгоритмічного мислення молодших школярів на уроках інформатики / В.Вдовенко // Наукові записки. – Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. – Ч.4. – Вип.11. – Кропивницький. – 2017. – С. 23-27.
- Копаев А.В. О практическом значении алгоритмического стиля мышления / А.В. Копаев // Информационные технологии в общеобразовательной школе. – 2013. –№ 6. – С.6-11.