Кафедра інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

ІV курс, факультет фізики, математики та інформатики

Медведєва М.О., канд. пед. наук, доцент,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Умань

Людство стрімко входить в інформаційну епоху. Потрібність інформаційної економіки постійно зростає і її частка, виражається в сумарному робочому потенціалу, для економічно розвинених країн вже сьогодні становить 40-60% і очікується, що до кінця століття вона зросте ще на 10-15%.

Соціальна інформатика існує більше 20 років, але ця проблематика зачіпалася й іншими науковими напрямками. Модні сьогодні «Соціальні обчислення» (Social computing), Веб-наука, Internet Science та інші гучні бренди є зручними майданчиками для боротьби вчених за місце під сонцем, проте для академічних цілей краще використовувати «старий» термін – Соціальна інформатика.

Соціальна інформатика – це наука, що вивчає комплекс проблем, пов’язаних з проходженням інформаційних процесів в соціумі. Вперше поняття «соціальна інформатика» було запропоновано А.В. Соколовим та А.І. Манкевичем в 1971 році [1].

 Фахівцями наголошується [1], що, на жаль, соціальна інформатизація часто розуміється як розвиток інформаційно-комунікативних процесів у суспільстві на базі новітньої комп’ютерної і телекомунікаційної техніки. Інформатизацію суспільства в принципі треба трактувати як розвиток, якісне вдосконалення, радикальне посилення за допомогою сучасних інформаційно-технологічних засобів, когнітивних соціальних структур і процесів. Інформатизація повинна бути «злита» з процесами соціальної інтелектуалізації, істотно підвищувати творчий потенціал особистості.

В даний час у вузах йде активне становлення соціальної інформатики і як цілого комплексу навчальних дисциплін. Цілі якого є:

• створення основних вмінь правильно орієнтуватися в новій інформаційній реальності як у світі, так і в своїй державі;
• формування уявлень про нагальну потребу оволодіння комп’ютерною грамотністю, без чого неможливо органічне включення в сучасну інформаційну середу і активне сприяння її розвитку;
• методологічна підготовка до подальшого вивчення, освоєння і участі в розробці інформаційних технологій у відповідній предметній області: соціології, психології, економіці, соціальній роботі, журналістиці, правовій сфері [2].

Але, стрімке зростання рівня інформаційних послуг може призвести до того, що значна кількість людей «загубиться» в цьому морі достатку, включиться в гонку за якістю послуг заради них самих, а не заради розвитку людства. Може мінімізуватися діяльнісна і максимізуватися споживча сторона способу життя людей, що, в кінцевому результаті, призведе до деградації суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Кутуєв Павло. Соціологія: історичні ви токи та сучасні трансформації [Текст] // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 3. – С. 183-206.

2.Яковенко Ю. Соціологія в сучасній Україні: чи є поступ уперед? [Текст] // Психологія і суспільство. – 2012. – № 4. – С. 126-139.