Дата зміни інформації:

Рафаєнко В. І. “СТРУКТУРА, ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАТИКИ”

II курс, фaкультет фiзики, мaтемaтики тa iнфoрмaтики

Медведєвa М.O., кaнд. пед.нaук, дoцент,

Умaнський держaвний педaгoгiчний унiверситет iменi Пaвлa Тичини

Умaнь

У будь-якому суспільстві соціальна інформація несе на собі відбиток класових, політичних, національних і інших відносин, культурних та історичних традицій, особливостей, що властиві даній епосі. По своєму змісту соціальна інформація відрізняється від економічного, технічного, природничо-наукового й іншого видів інформації. Соціальна інформація будь-яка інформація, що циркулює у суспільстві. Вона використовується в соціологічних дослідженнях і практиці керування соціальними процесами. Основні характеристики соціальної інформації: кількість, цінність (корисність), зміст (значення), правдивість, адекватність, вірогідність, точність, оперативність, надійність.

Проблемою становлення соціальної інформатики займались такі науковці як  Т.І. Носенко, Г.Ф. Бонч-Бруєвич [2].

Метою вивчення соціальної інформатики є сформувати у студентів досить повне уявлення про сучасні процеси розвитку інформаційного суспільства, про соціально-економічні, психологічні, інформаційні проблеми, а також про шляхи їх вирішення на основі сучасних засобів телекомунікацій та інформаційно-комунікаційних технологій.

Основним предметом вивчення соціальної інформатики є процеси інформатизації суспільства, розвиток людини в суспільстві, а також зміна структури суспільства під впливом інформатизації.

Соціальна інформатика – наукова дисципліна, в якій вивчається комплекс проблем, пов’язаних з перебігом інформаційних процесів в соціумі.

Структура соціальної інформатики поділяється на такі етапи [1]:

перший етап – теоретико-методологічний;

другий етап – соціальний;

третій етап – емпіричний.

Перший етап передбачає основні категорії, поняття інформаційних процесів у суспільстві. Формування інформаційно-комунікаційних наук, які вивчають закономірності соціальних інформаційних систем. Другий етап визначає економічні, правові, психологічні та інші аспекти інформатизації. Третій етап пропонує соціальні аспекти створення, запровадження та адаптації інформаційних технологій у відповідних предметних галузях.

Структуризація як самостійна наукова дисципліна поділяється  на чотири основні напрями наукових досліджень.

Першим напрямом є інформаційні ресурси суспільства, їх властивості, структура й топологія. Другий напрям вивчає інформаційний потенціал, можливості формування й ефективності використання інформаційних ресурсів.  Третій напрям визначає проблеми і закономірності формування й розвитку інформаційного суспільства.  Четвертий напрям – людина в інформаційному суспільстві.

Отже, можна зробити висновок що, людству потрібно не тільки сформувати нове середовище свого існування, що буде базуватися на різноманітних інформаційних процесах, але також і знайти своє місце в цьому середовищі. Одним з важливих інструментів для вирішення зазначених вище задач і повинна стати соціальна інформатика – новий напрямок фундаментальних і прикладних наукових досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Структура соціальної інформатики [Електронний ресурс]. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: Соціальна інформатика: навчальний посібник./ Носенко Т.І., Бонч-Бруєвич Г.Ф.; Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, ін-т суспільства, каф. інформатики. – К.: [Київ. ун-т ім. Б. Грінченка], 2013. – 136 c.
  2. Структура, характеристика та функції соціальної інформатики [Електронний ресурс]. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://pidruchniki.com/88639/informatika/ponyattya_priznachennya_informatiki.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Введіть цифри, що зображені у квадратах *