Кафедра інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

І курс, факультет фізики, математики та інформатики

Усатюк Я.В., викладач

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Умань

З кожним днем світ переходить на новий рівень розвитку, який сповнений динаміки й гострих суперечностей. Стратегічні напрямки освітніх і наукових змін  в світі ніколи не бувають зрозумілими до кінця. Однак деякі тенденції розвитку сучасного світу стають більш очевидними, коли ми звертаємося до основних закономірностей розвитку людства. Як основний приклад можна сказати, що за останні роки розвиток інформаційних технологій значно розширив свої межі і фактично став невід’ємною частиною сучасної людини, адже вони переслідують нас чи не на кожному кроці: на навчанні, на роботі, в науці, вони є засобами масової інформації, значною мірою визначають подальший економічний та суспільний розвиток людства і навіть на підсвідомому рівні займають години нашого вільного часу.

У цих умовах революційних змін вимагає й система навчання. Звідси можна сказати, що актуальність даного питання має місце у сучасному освітньому середовищі, адже нині якісне викладання дисциплін не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет. Вони дають змогу вчителю краще подати матеріал, зробити його більш цікавим, швидко перевірити знання учнів та підвищити їхній інтерес до навчання. Вчитель має можливість отримувати найновішу інформацію, активно спілкуватися з колегами, учнями та батьками. Завдяки цьому підвищується авторитет вчителя, він дійсно може бути носієм культури, знань, усього передового. Важливу роль в освіті та науці відіграють такі ІКТ: телефонні засоби зв’язку, телебачення, космічні комунікації, що переважно застосовуються для управління процесом навчання і системами додаткового навчання.

 Реалізація відкритої освіти може здійснюватися за рахунок дистанційної освіти (ДО), яку розглядають як різновид освітньої системи, в якій переважно використовуються дистанційні технології навчання та організації освітнього процесу, або як одну з форм здобуття освіти, за якою опанування тим або іншим її рівнем за тією або іншою спеціальністю здійснюється в процесі навчання на відстані. Дистанційна освіта – це педагогічна система відкритих освітніх послуг, що надаються широким верствам населення в країні та за кордоном за допомогою спеціалізованого інформаційного освітнього середовища, котре базується на дистанційних технологіях навчання [2].

Дистанційна освіта передбачає реалізацію нової форми навчання відкритої та доступної для всіх, незалежно від того місця, де проживає людина. Для практичної реалізації дистанційного навчання здебільшого використовують спеціалізовані інформаційні системи, які називають системами управління навчанням або інколи – програмно-педагогічними системами [3].

Інформатизація суспільства пов’язана, насамперед, з розвитком комп’ютерної техніки, різноманітного програмного забезпечення, глобальних мереж (Інтернет) та мультимедійних технологій. Мультимедійні засоби навчання займають важливе місце у розвитку інформаційного суспільства. Мультимедійні засоби навчання – це комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють користувачеві спілкуватися з комп’ютером, використовуючи різноманітні, природні для себе середовища: графіку, гіпертексти, звук, анімацію, відео [3]. Мультимедійні системи надають користувачеві персонального комп’ютера такі види інформації: текст, зображення, анімаційні картинки, аудіо коментарі, цифрове відео, що є всім необхідним для доступу і засвоєння матеріалу.

Існують різноманітні способи застосування засобів мультимедіа в навчальному процесі, серед яких:  використання електронних лекторів, тренажерів, підручників, енциклопедій;  розробка ситуаційно-рольових та інтелектуальних ігор з використанням штучного інтелекту;  моделювання процесів і явищ;  забезпечення дистанційної форми навчання; проведення інтерактивних освітніх телеконференцій; побудова систем контролю й перевірки знань і умінь студентів (використання контролюючих програм-тестів)  тощо [1].

По-перше, впровадження ІКТ у сучасну освіту суттєво прискорює передавання знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої.

По-друге, сучасні ІКТ, підвищуючи якість навчання й освіти, дають змогу людині успішніше й швидше адаптуватися до навколишнього середовища, до соціальних змін. Це дає кожній людині можливість одержувати необхідні знання як сьогодні, так і в постіндустріальному суспільстві.

По-третє, активне й ефективне впровадження цих технологій в освіту є важливим чинником створення нової системи освіти, що відповідає вимогам ІС і процесу модернізації традиційної системи освіти [2].

Отже, застосування комп’ютерів в освіті привело до появи нового покоління інформаційних освітніх технологій, що дали змогу підвищити якість навчання, створити нові засоби впливу, ефективніше взаємодіяти педагогам зі студентами. На думку багатьох фахівців, нові інформаційні освітні технології на основі комп’ютерних засобів дають можливість значно підвищити ефективність навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Коваль Т.І. Підготовка викладачів вищої школи: інформаційні технології у педагогічній діяльності : навч.-метод. посіб. / Т.І. Коваль. – К. : Вид. центр НЛУ, 2009. – 380 с.
2. Козлакова Г.О. Теоретичні і методичні основи застосування інформаційних технологій у вищій технічній освіті: Монографія. – К. ІЗМН, ВІПОЛ, 1997. – 180 с.
3. Ставицька І.В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті: Електронна версія. 2012. URL: http://confesp.fl.kpi.ua/ru/node/1103 (дата звернення 12.03.2018)