II курс, факультет початкової освіти
Колмакова В. О., старший викладач
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Умань
Гармонійний розвиток особистості слід віднести до одного із аспектів процесу формування особистісних якостей школяра. Важливим у формуванні інтелекту людини та її розумових здібностей стає розвиток логічного мислення у молодших школярів. А забезпечення відповідного рівня розвитку логічного мислення є необхідною передумовою адаптації учнів до соціального, професійного, культурного життя в суспільстві.
Серед цілей і завдань вивчення математики виділяють розвиток логічного мислення і математичної мови, вміння логічно обґрунтовувати твердження, використовувати різні мови математики (словесну, символічну, графічну). Засобів для цього в роботі вчителя на уроках математики чимало. Але класичні методи навчання всіх проблем та завдань не вирішують.
Практикою доведено, що формуванню логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку сприяють завдання на з’ясування зв’язків між різними математичними об’єктами та на встановлення закономірності, вправи на знаходження відсутньої фігури та на виділення зайвого предмета серед даної множини, завдання на докази тощо. Різноманітними формами та засобами вчитель підтримує інтерес до навчання протягом усього уроку, запобігає перевтомі дітей і водночас розвиває такі важливі якості, як швидка реакція, кмітливість, увага.
Виходячи з вище зазначеного, науковці визначають наступні завдання:
– забезпечити формування словесно-логічного мислення;
– використовувати прийом моделювання до розвитку логічного мислення;
– забезпечити варіативність змісту навчальних занять;
– враховувати вікові особливості мислення дітей і здійснювати індивідуальну та диференційовану роботу з учнями;
– використовувати практично-дієве і наочно-образне мислення для формування словесно-логічного, абстрактного мислення.
Математика наука з багатобічними зв’язками, є базою науково-технічного прогресу і важливим компонентом розвитку особистості. Основною метою математичної освіти має бути розвиток вміння математично, тобто, логічно та свідомо досліджувати явища реального світу. У процесі вивчення математики, крім того, може бути сформоване алгоритмічне мислення, абстрактне мислення, здатність до абстрагуванню й уміння «працювати» з абстрактними об’єктами [1].
Використання математичної логіки в початкових класах відкриває цілий ряд можливостей для різнобічного осмислення учнями предметного матеріалу, якщо молодший школяр буде не тільки об’єктом, але і суб’єктом розвитку логічного мислення.
Реалізації цього може сприяти рішення під час уроків математики різноманітних нестандартних логічних завдань. Тому використання учителем початкової школи логічних завдань під час уроків математики є необхідним елементом. Для активізації пізнавальної діяльності слід застосовувати також логічні задачі-жарти, ребуси, розв’язання яких перетворювати на веселі змагання, вікторини, зустрічі команд веселих і кмітливих тощо.
Все вище викладене свідчить, про те, що формування логічного мислення є однією з актуальних проблем єдності навчання, виховання і розвитку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Гайштут О. Захоплююча математика № 4/№ 3: Множення – ділення -Київ, “Учитель”, 1995.