IV курс бакалавр, фізико-математичний факультет
Шамоня В.Г., кандидат фізико-математичних наук, доцент
Сумський державний педагогічний університет
імені Антона Семеновича Макаренка
Однією із важливих складових інформаційно-комунікаційних технологій на сьогодні є комп’ютерні інформаційні технології, що постійно збагачують свої сферу застосування, базу інструментів. Реалізується це за допомоги графічних редакторів, що надають все більше нових можливостей при створенні та обробці зображень і використовуються в найрізноманітніших сферах праці сьогодення. Варто приділяти багато уваги важливості значення комп’ютерно-графічній підготовці спеціалістів в епоху масової інформатизації суспільства.
Вивчення графіки в школі вперше відбувається в 2-му класі. Згідно навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів 2-4 класів, конкретного розподілу годин на теми не має і вчитель має сам регулювати кількість годин. Однак ці знання є поверховими, а саме вивчення теми можна вважати пропедевтикою вивчення комп’ютерної графіки в 6-му та 9-му класах.
Вперше діти зустрічаються з поняттям растрової графіки в 6-му класі, як порівняння растрової та векторної графіки. За допомоги постійного зіставлення дітям показують відмінності між растровими та векторними зображеннями, їх властивостями. Приводять переваги та недоліки обох графік та зображень. Окремо вивчають кодування графічних даних у растровій графіці та кодування графічних даних у векторній графіці. Також вивчають формати файлів растрових і векторних зображень.
Далі за програмою та підручником учні детальніше вивчають векторну графіку, на вивчення якої спрямовані теоретичний матеріал та завдання. Тому, стикаючись з проблемою вивчення растрової графіки, вчитель має визначитись, як саме вирішувати дану проблему: за допомоги створення та роботи за новим календарно-тематичним плануванням, чи винести цю тему на самостійне опрацювання учнів, створивши систему з завдань різної складності, пропонуючи учням роботу над проектом.
Можна сказати, що вивченню растрової графіки виділяється не так багато часу, однак за бажанням вчителя знання учнів з даної теми можна поглибити за допомоги проведення різних позакласних заходів, таких як конкурси, проекти, факультативні заняття і таке інше. Якщо діти мають бажання, вони можуть самостійно вивчати растрову графіку.
Якщо ж вибір вчителя полягає саме в створенні власного планування навчального навантаження, то варто врахувати деякі нюанси, всупереч яким не варто йти:
- Перерозподіл матеріалу має виходити з ущільнення, а не видалення матеріалу для вивчення. Вчителю варто визначити, що діти вже знають і просто пригадати це, а з чим стикаються вперше, на чому варто акцентувати увагу.
- Не в кожному підручнику є достатня кількість теоретичного матеріалу для вивчення растрового графічного редактора. Вчитель має це пам’ятати, коли даватиме новий матеріал та завдання дітям.
- Календарно-тематичне планування за годинами має співпадати з кількістю годин, виділених навчальною програмою. Учні вивчають весь матеріал, що зазначений в навчальній програмі.
- Розроблені завдання є різного рівня складності, як для роботи на уроці, так і для домашнього завдання. Також розробляються додаткові завдання, теми для проектів та самостійні задачі.
Якщо враховувати всі вищеперераховані рекомендації, то створення календарно-тематичного планування можливе. Більш того, проаналізувавши навчальну програму та підручники, вивчення растрової графіки можна поглибити, запропонувавши учням конкурси, проекти та інші завдання, якщо мати для цього підґрунтя – гарний теоретичний матеріал.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Інформатика : підручник для 6-го класу загальноосвітнього навчального закладу / Й.Я. Ривкінд [та ін.] – Київ : Генеза, 2017.
- Коршунова О.В. Мотурнак Є.В. Удосконалення змісту й структури навчання інформатики в школі відповідно до вимог сучасного суспільства. Методика навчання інформатики. №4.