IV курс, природничо-географічний факультет
Науковий керівник:
Усатюк Я.В. викладач кафедри інформатики та ІКТ
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
На сьогоднішній день перед національною освітою постає ряд проблем, серед яких є корекція структури, змісту та методів навчання відповідно до науково-технічних і соціальних перспектив розвитку суспільства. В другій половині ХХ століття був сформований специфічний напрям освіти – «медіаосвіта», який передбачає освоєння мови засобів масової інформації, навчання аналізу медіа текстів, тощо. Цей вид освіти пов’язаний не лише з комунікаційними технологіями, а й всіма видами медіа, до яких належать друковані, графічні, звукові, екранні, цифрові джерела інформації і т.д.
Оптимізація процесу навчання спрямована на створення максимально сприятливих умов на основі застосування нових медіаосвітніх технологій для активізації пізнавальної діяльності дітей, розвитку їх здібностей та життєвих компетенцій, необхідних для успішної соціалізації.
Зараз діти зростають у часи постійних змін цифрових технологій. Обсяг інформації, який необхідний для засвоєння дітьми постійно збільшується, що значно ускладнює процес навчання. Це пов’язано зі стрімким розвитком медіаіндустрії, яка виготовляє чималу кількість продукції, яку діти самостійно опрацювати не в змозі, через що можуть просто «губитись» в тій чи іншій інформації. Тому постає необхідність сформованості у дітей елементарної медійної компетентності, що включає в себе оволодіння початковими навичками використання медіатехнологій.
Питання вивчення змісту і форм дитячої медіаосвіти розглядали як зарубіжні так і вітчизняні науковці, такі як Н. Бабінська, К. Лего, Є. Черкашин, Е. Бевор, А. Давре, С. Цимбаленко та ін.
Джерелами інформації про оточуючий світ є насамперед дорослі, предметне оточення, природне довкілля та група однолітків, де починає формуватись дитяча субкультура [1].
Першим прикладом передачі інформації дитині є переповідання батьками казок, приказок, вчинки чи поведінка казкових персонажів або ж самих батьків. Таким чином, трансляція досвіду культури, світоглядних настанов і моделі світу починається вже з раннього дитинства і базується на словесних текстах, традиції зображення та моделях поведінки. Саме тому, некомпетентність дорослих може згубно вплинути на психофізичний розвиток дитини, а саме спотворити сприйняття інформації.
Гра є найбільш природним і продуктивним способом навчання, формою та засобом реалізації основних завдань починаючи з самого раннього віку. Вона також є важливою умовою психосоціального розвитку: під час гри діти ознайомлюються з різними видами діяльності дорослих, вчаться розуміти почуття та емоційні стани інших людей, співпереживати їм, оволодівають навичками спілкування з дорослими та однолітками. Саме під час ігрової діяльності створюються оптимальні умови для засвоєння маленькою дитиною суспільного досвіду(Л. Виготський, Д. Ельконін , К. Ушинський та ін.) [2].
Отож, для медіа грамотності учнів, необхідно впроваджувати різні види медіаосвіти починаючи з дошкільного віку у вигляді медіа ігор.
Цікавим прикладом такого навчання є гра «Кнопочки». Вона передбачає ознайомлення учнів з засобами масової комунікації та їх компонентів. Так вчителю необхідно підготувати відео фрагмент або ж використати предметні картинки, на яких будуть зображені ці елементи. Саме завдяки такій грі діти зможуть ознайомитись і дізнатись про призначення тої чи іншої кнопки, наприклад, на пульті від телевізора або ж на клавіатурі комп’ютера.
Такі ігри розвивають пізнавальну діяльність учнів, оскільки знання отриманні під час такої гри знадобляться дітям в подальшому повсякденному житті [3].
Отже, завдяки різним технологіям мадіаосвітня гра може бути інструментом для розширення сенсорного досвіду, забезпечення підтримки когнітивних процесів, комунікативної діяльності, поліпшення пам’яті, сприймання, стимулювання самостійності та мінімізації відволікаючих факторів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Онкович Г. В. Медіаосвітні технології і компетентнісний підхід / Г. В. Онкович // Реалізація європейського досвіду компетентнісного підходу у вищій колі України: матеріали методологічного семінару. / Г. В. Онкович. – Київ: Педагогічна думка, 2009. – С. 206–217.
- Концепція впровадження медіаосвіти в Україні. – К., 2010 р.
- Найдьонова Л. А. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: навч.-метод. посібник / Л. А. Найдьонова, О. Т. Боришполець. – Київ: Міленіум, 2016. – 440 с.