Кохно Я.Л.
ІІ курс, 23а група, факультет фізики, математики та інформатики
Науковий керівник:
Усатюк Я.В., викладач кафедри інформатики і ІКТ
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Світ постійно розвивається. Темпи змін невпинно пришвидшується тому для людини важливо вміти швидко реагувати на дані зміни, щоб не залишитись осторонь прогресу [3].
Нашу добу не даремно називають інформаційною, тому що інформаційно-комунікативні технології настільки заполонили сучасний простір, що звичайним людям, а особливо освітянам довелося забути про друковані джерела і взяти до уваги можливості Інтернету та всього що з ним пов’язане, які в свою чергу почали жити «замість нас». В чому ж це проявляється?
Сучасні медіа формують наші почуття як емоційні, так і реальні. Наше ставлення до об’єктів реального світу формується на основі медіа повідомлень, які вже мають на меті привернути нашу увагу і націлити на щось, що потрібне розробникам даних повідомлень, тобто вони є медіаманіпуляційними [1].
Сучасна людина для успішної життєдіяльності не може бути осторонь інформаційних потоків. Але головна складність не в тому, щоб отримати певну інформацію, а в тому, щоб визначити, яка інформація потрібна. Величезний надлишок інформаційної пропозиції призводить до того, що сучасна людина ризикує «потонути» в інформаційному морі [3].
Тому головним завданням медіаосвіти є те, щоб навчити громадян як саме потрібно поводити себе відносно інформаційного тиску та впливу. Таким чином, можна виділити такі завдання медіаосвіти:
- Медіаосвіта вчить розуміти природу медійної інформації;
- Усвідомити хто і навіщо доносить нам інформацію;
- Захистити від маніпулювання;
- Надати можливість власної творчості;
- Допомогти у свідомому виборі професії.
Виходячи з завдань можна сказати, що медіаограмотність повинна стати компонентом життя сучасної людини, без неї важко уявляти подальший рух вперед в інформаційному світі.
Вивчаючи медіаграмотність, при цьому дотримуючись загальних завдань медіаосвіти, ми можемо сформувати інформаційну культуру людей будь-якого віку, виробити медіа імунітет, який в свою чергу буде протистояти агресивному медіа середовищу, формувати психологічні механізми, такі як рефлексія і критичне мислення, які забезпечують свідоме споживання медіа продукції, розвинути здатність до медіа творчості [2].
Отже, можна зробити висновок, що медіаграмотність – це вміння одержувати доступ, аналізувати, створювати, рефлексувати і діяти використовуючи медіамеседжі у широкому різноманітті форм, і кожна людина має володіти медіаграмотністю, щоб розрізняти подану нам інформацію та не піддаватися на провокації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Надія Чорна-Бохняк . Чи варто вірити соцмережам? 6 правил захисту від інформаційних маніпуляцій [Електронний ресурс].-Режим доступу:https://talks.happymonday.com.ua/mediagramotnist/
2. Пензай Сергій Михайлович. Стаття „Медіаосвіта як процес розвитку й саморозвитку особистості сучасного школяра”[Електронний ресурс].-Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/43755
3. Іванов, О. В. Волошенюк; За науковою редакцією В. В. Різуна. Підручник «Медіаосвіта та медіаграмотність» — Київ: Центр вільної преси, 2012. — 352 с [Електронний ресурс].-Режим доступу: https://studfiles.net/preview/3010090/