І курс магістратури, факультет соціальної та психологічної освіти
Науковий керівник:
Усатюк Я. В., викладач кафедри інформатики та ІКТ
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Медіареволюція тільки починається. Екрани стають все більш і більш важливою частиною нашого повсякденного життя. Великі екрани перетворюють наші вітальні до домашніх кінотеатрів, а маленькі переносні екранчики дозволяють нам робити практично все що завгодно і де завгодно. Все це звичайно чудово, але негативним моментом є факт, що нам стає важко контролювати споживання медіа нашими дітьми [3].
Телебачення, інформаційно-комунікативні технології, численні друковані видання — все те, що зараз ми називаємо медіа часто негативно позначаються на фізичному і психічному здоров’ї сучасних дітей. Численні дослідження показують, що під впливом комп’ютерних ігор, розважальних ігрових програм, телебачення у дошкільнят формується кліпове мислення, в результаті якого знижується рівень критичної свідомості, відбуваються зміни в сприйнятті навколишнього світу, в системі морально-етичних цінностей, а також в здатності до аналізу і синтезу інформації [4].
Неконтрольоване споживання неякісної медійної інформації, що не відповідає віку, перешкоджає формуванню мовлення і артикуляції, не дає дітям стимулів, необхідних для формування рухових навичок і органів чуття. Це може привести до дефіциту у формуванні функцій головного мозку, тобто постраждають творчі здібності і особа, що формується [1].
Виникає необхідність навчати дітей дошкільного віку грамотному спілкуванню з сучасними медіа, умінню виділяти важливу, цінну інформацію. Медіа грають величезну роль у вихованні, освіті, культурному розвитку наших дітей, активно беруть участь в процесах управління, у формуванні громадської думки. Саме від медіаграмотності сучасних дошкільнят багато в чому залежатиме майбутнє нашої нації [2].
У дошкільній освіті адекватно використати термін медіаграмотність, оскільки грамотність, як педагогічна категорія, припускає наявність елементарних умінь і навичок, що є характерним для дошкільної освіти. Доцільно розвивати її саме у дітей дошкільного віку, оскільки саме в цьому віці закладаються фундаментальні знання, уміння, навички [4].
Отже, ми вважаємо, що медіаграмотність є результатом безперервного медіаосвітнього і медіавиховного процесу в дошкільній освіті. Слід зазначити, що навчання медіаграмотності дітей дошкільного віку – процес тривалий і складний. Він включає різні чинники: атмосферу в сім’ї, спілкування з батьками і близькими, їх відношення до ролі медіатехнологій (сімейна медіаграмотність), стосунки в дитячому саду і вплив ззовні.
Таким чином, потрібне цілеспрямоване навчання медіаграмотності дітей дошкільного віку, співпраця сім’ї і дошкільної установи. Їх медіаосвітній союз – запорука подальшого становлення особи, що має адекватний рівень медіакомпетентності, що має медійний менталітет.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Дейкина А. Ю. Развитие познавательных способностей дошкольников в процессе медиаобразования / А. Ю. Дейкина. – Барнаул: Феникс, 2000. – 155 с.
- Фёдоров А. В. Медиаобразование: социологические опросы / А. В. Фёдоров. – Таганрог: Кучма, 2007. – 2008 с.
- Фёдоров А. В. Развитие медиакомпетентности и критического мышления студентов педагогического вуза / А. В. Фёдоров. – Москва: МОО ВПП ЮНЕСКО, 2007. – 616 с.
- Челышева И. В. для родителей: освоение семейной медиаграмотности / И. В. Челышева. – Таганрог: ООО ПРВК, 2009. – 218 с.