IV курс, фізико-математичний факультет
Науковий керівник:
Шамшина Н.В. старший викладач кафедри інформатики
Сумський державний педагогічний університет
ім. А.С. Макаренка
Протягом останніх років об’єм навчальних матеріалів та вимоги до якості його засвоєння зростають. Зі збільшенням обсягу навчального матеріалу запам’ятовувати нові знання стає все важче. Тому з’являється потреба в застосуванні методу «згортання» великих блоків інформації до самих головних понять, методу, який може допомогти учням систематизувати та узагальнити отримані знання. Таким методом став майндмеппінг.
Майндмеппінг (англ. mindmapping – створення карт знань, карт розуму) – це зручна і ефективна техніка візуалізації мислення і альтернативного запису [1].
Вчені та лікарі неодноразово доводили, що людина краще запам’ятовує інформацію, якщо вона представлена не тільки у структурованому вигляді, але й графічно зображена. Набагато простіше людині оперувати з великим блоком інформації та з даними, які пов’язані асоціативним рядом.
Автором теорії карт знань є британський психолог Тоні Бьюзен (1942 р.н.). Він розробив методику запам’ятовування та організації мислення, яку описав більше ніж у ста книжках. Завдяки своїй методиці він установив рекорд у запам’ятовуванні великих обсягів даних [1].
На сьогоднішній день метод майндмеппінгу застосовується в бізнесі, освіті, професійному розвитку, при прийнятті рішень, плануванні тощо. По всьому світу майндмеппінг застосовують при навчанні в школах та ВНЗ, особливо при роботі з підлітками і при вивченні складних предметів.
У найпростішому випадку карта знань – це узагальнена блок-схема, в якій розміщена систематизована та згрупована інформація, що може містити текст, малюнки, позначки, файли, посилання на ресурси Інтернету тощо. Карта знань допомагає реалізувати один із найважливіших принципів педагогіки – принцип наочності. Використання карти знань допомагає учням підвищити концентрацію уваги, розвинути творчу уяву. Карта знань допомагає учням через певний час пригадувати отримані знання з того чи іншого предмету [3].
Користь застосування майндмеппінгу в освіті очевидна. Цей спосіб має багато переваг перед звичайними загальноприйнятими способами запису:
- на відміну від лінійного тексту, карти знань не лише зберігають факти, але і демонструють зв’язки між ними, що дозволяє зрозуміти та усвідомити матеріал на належному рівні набагато скоріше;
- карта знань показує все найвагоміше в асоціативних порівняннях та зв’язках, тим самим забезпечує можливість запам’ятовувати матеріал та відтворювати його навіть через тривалий термін;
- карта знань дозволяє зобразити певний процес або ідею повністю, таким чином надає можливість утримувати одночасно у свідомості значну кількість даних.
Використання карт знань під час навчання розвиває логіку, вміння згортати весь навчальний матеріал до самого найважливішого, підвищує якість та інтенсивність навчання, тренує пам’ять.
Принцип побудови карт знань корисно використовувати на уроках-підбиття підсумків з будь-якого предмету: вся інформація з навчальної теми трансформується в асоціативні зв’язки навчальних понять, узагальнення даних відображається за допомогою блок-схеми. Наведемо також приклади доречного використання карт знань під час занять у школі [2]:
- наукова класифікація (наприклад, класифікація живих організмів, мінералів, органічних сполук, історичних фактів, філологічних понять і структури мови);
- виклад конкретної наукової теорії (наприклад, аксіоматичний виклад геометрії та її застосувань);
- опис географічних об’єктів (наприклад, опис регіонів, закладів освіти під час профорієнтації тощо);
- системний виклад перебігу дослідження, наукового експерименту;
- планування самостійної роботи вдома;
- облік отриманих результатів і підбиття підсумків.
Таким чином, карти знань – це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації даних у наочній формі. Карти знань можуть стати мотиватором до більш інтенсивного навчання, а також заміною текстових конспектів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Воробьева В.М., Чурикова Л.В., Будунова Л.Г., Эффективное использование метода интеллект–карт на уроках: метод. пособ. М.: ГБОУ «ТемоЦентр», 2013. 46 с.
- Хачатрян С. Карти знань, їх призначення, редактор карт знань: розробка уроку. URL: http://www.kievoit.ippo.kubg.edu.ua/kievoit/2013/37/37.html (дата звернення 15.02.2019)
- Шахіна І. Ю., Медведев Р. П. Використання ментальних карт у навчальному процесі. Наукові записки. Кіровоград, 2015. Вип. 8. С. 73-78.