ІІ курс, факультет фізики, математики та інформатики
Науковий керівник:
Медведєва М.О., кандидат педагогічних наук, доцент
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
При сучасному інтенсивному розвитку комп’ютерів та інформаційних технологій особливо важливим є використання електронних засобів навчання (ЕЗН) при викладанні у школі.
У різних наукових джерелах знаходимо різні визначення електронних засобів навчання, проте С.Буртовий подає таке визначення: «Електронні засоби навчання – це навчальні об’єкти, побудовані за допомогою комп’ютерних, телекомунікаційних, або Інтернет-комунікаційних технологій для використання в освітньому процесі».
ЕЗН поділяються на 4 класи:
І клас ЕЗН – засоби теоретичної і технологічної підготовки: електронний підручник; комп’ютерна навчальна програма; комп’ютерна система контролю знань.
ІІ клас ЕЗН – засоби практичної підготовки: електронний задачник; комп’ютерний тренажер; експертні навчальні системі; інтелектуальні навчальні системі.
ІІІ клас ЕЗН – допоміжні засоби: комп’ютерний лабораторний практикум; комп’ютерний довідник; мультимедійне навчальне заняття; сервісні програмні засоби загального призначення.
ІV клас ЕЗН – комплексні засоби: комп’ютерний навчальний курс для підготовки за певною дисципліною, електронний освітній ресурс.
Електронні засоби навчання мають свої переваги та недоліки під час використання. До переваг ми відносимо підвищення інтересу до навчання; оптимізуємо свою роботу, як вчителя; керуємо діяльністю учнів та розвиваємо у них критичне мислення; створюємо сприятливу психологічну атмосферу на уроці. Значним недоліком використання ЕЗН є підвищення роботи за ПК і, як наслідок, швидка втомлюваність очей.
Одним із видів електронного засобу навчання є електронний підручник. Відповідно до наказу МОН «Про затвердження Положення про електронний підручник, е-підручник – електронне навчальне видання із систематизованим викладенням навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію. Перевагами даного засобу навчання є можливість внесення змін, використання мультимедіа, змінення розміру шрифту. Однак, використання електронного підручника можливе лише при використанні комп’ютера, планшету, смартфону і з використанням відповідного програмного забезпеченням, а також сконцентрованість на навчальному матеріалі буде значно нижчою, ніж під час користування традиційним підручником.
Сучасний світ інформаційних технологій – це безперервний потік даних, який оточує людину, впливає на її спосіб існування, метою якого є сформулювати, навчити та виховати повноцінну особистість, яка матиме можливість орієнтуватись у соціальному просторі та отримувати міцні знання.
Використання ЕЗН підвищує наочність представлення матеріалу, а також дає можливість використовувати його людям, що мають різні патології (порушення зору, слуху і т.п.). Електронні засоби навчання дають можливість перейти від пізнавальної моделі освіти до прагматичної, у якій той, кого навчають, стає активним об’єктом освіти.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М. : Издательский центр «Академия», 2003. – 192 с.
- Зощук О. Актуальні питання оптимізації процесів навчання шляхом впровадження найсучасніших інформаційно-комунікаційних технологій // О. Зощук / Наукові праці Донецького національного технічного університету. – Донецьк : ДВНЗ «ДонНТУ», 2008. – Вип. 2. – С. 105 – 109.
- Карташова Л. Нові підходи до проектування педагогічних програмних засобів та їх застосування / Карташова Л., Лапінський В. // International Conference «Strategy of Quality in Industryand Education». – Дніпропетровськ : Пороги. – 2005. – С. 287–290.
- Лапінський В. Принцип наочності і створення електронних засобів навчального призначення : [Електронний ресурс] / В. Лапінський. – Режим доступу : http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/9/statti/lapinskiy.htm.
- Положення про підготовку навчальних видань та електронних засобів навчального призначення [Текст] / [уклад. В. Т. Горбенко, Г. І. Лоза, І. О. Мікульонок]. – К. : НТУУ “КПІ”, 2008. – 48 с.