ІІ курс факультет фізики математики та інформатики
Науковий керівник:
Медведєва М. О., кандидат педагогічних наук, доцент
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Організація об’єднаних націй зіграла велику роль для розвитку та вироблення комп’ютерної освіти. В перше поняття «комп’ютерна освіта» вживається в 1973р. на загальному засіданні організація об’єднаних націй і Міжнародної ради фільмів і ТВ.
Окремі вченні вважають що першу програму з комп’ютерної освіти розробив М. Мак Люес у тисячу дев’ятсот п’ятдесят дев’ятому році, а активне використання комп’ютерної освіти в освітньому процесі почалось в 1960-х роках. Перші 5-ть держав які спробували цю програму були Велика Британія, Німеччина, США, Франція.
В ділових паперах організації об’єднаних націй вказується, що комп’ютерна освіта – це навчання теорії і особистим умінням для опанування теперішніх мас-медіа, які розглядаються як частина дивної, самостійної галузь педагогіки [1].
За поясненням одного з відомих вчених О. Федоровим, комп’ютерна освіта – це техніка розвитку людини за допомогою і на матеріалі мас-медіа з цілю створити культуру спілкування в медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття, визначити, аналіз і оцінку медіа текстів, навчання різним формам самовираження за допомогою медіа техніки. Людина повинна вміти і мати можливості використовувати різні види інформації.
Теоретичний огляд комп’ютерної освіти засвідчив, що вони мають неповний характер і не опираються на цілісне узагальнення теперішнього досвіду вивчення механізмів дії мас-медіа і досягнення ними ефектів, тобто впливу на аудиторії. Шуми тобто викривлення інформації на наш погляд є обов’язковою складовою вдалої комп’ютерної освіти.
Вважається, що комп’ютерна освіта пов’язана з усіма видами медіа (друкованими, графічними, звуковими, візуальними, і подібне) і різними технологіями. Вона має дати людям можливість зрозуміти, як масова комунікація використовується в їхніх життях, навчитися використовувати медіа з іншими людьми [2].
Фахівці організації об’єднаних націй думають що комп’ютерна освіта є частиною основних прав кожного громадянина будь-якої держави світу на свободу самовираження і права на інформацію і є інструментом підтримки демократії
«Денатуралізація» є головною метою комп’ютерної освіти. Комп’ютерна освіта – дослідницька техніка, яка тримається на основних і ключових концепціях.
Допускали що вивчення медіа і є комп’ютерна освіта. При цьому воно відрізняється від пізнання матеріалу за допомогою комп’ютерної освіти. Комп’ютерна освіта пов’язує одночасно виготовлення, розповсюдження і оцінку аналітичних здібностей для інтерпретації і оцінки їх суті.
Для порівняння вивчення медіа (media studies), пов’язується з практичною роботою зі виготовлення медіа текстів. І комп’ютерна освіта, та пізнання медіа спрямовані на досягнення цілей комп’ютерної грамотності (media literacy). Закономірною тут виглядає створення комп’ютерної освіти як від навчання за допомогою медіа, так і від пізнання самих медіа. Виразною також є настанова на ціль комп’ютерної освіти: досягнення комп’ютерної грамотності.
О. Федоров спробував поєднати теорії комп’ютерної освіти, до однієї з таких груп захисту належать: ін’єкційну, ідеологічну і естетичну [3].
Українські вченні теж приділяли увагу дефініції і проблемам комп’ютерної освіти. Один з вчених, В. Литвин, дав пояснення, що таке комп’ютерна освіта. За його словами комп’ютерна освіта – це пізнання матеріалу і за допомогою ЗМІ, кінцева мета якого є комп’ютерна грамотність, здатність до критичного сприйняття медіа повідомлень. Свої висновки він зробив з думок С. Гончаренко. В одній із теперішніх енциклопедій освіти теж є пояснення поняття «комп’ютерна освіта». В ньому сказано що комп’ютерна освіта – це «технічні засоби виготовлення, запису, копіювання, тиражування, зберігання, розповсюдження, сприйняття інформації і обміну її між суб’єктом (автором медіа тексту) і об’єктом (масовою аудиторією), тобто: друк, фотографія, радіо, кінематограф, ТВ, відео, ІКТ.
Що до комп’ютерної грамотності то тут запропонували три варіанти відповідей.
- «Комп’ютерна грамотність вступає за те щоб людина була активна, медіа грамотною, мала розвинені здібності до сприйняття, виготовлення, аналізу, оцінки медіа текстів».
- «Комп’ютерна грамотність – це дія яка має сприяти зрозумінню, оцінювати створений текст ( аудіовізуальних) і самому вміти їх створювати.
- Комп’ютерна грамотність – це здатність оцінювати, розуміти і вміння отримати і передати повідомлення в різних розмірах.
Це говорить про те, що у США поняття «комп’ютерна грамотність» і «комп’ютерна освіта» використовуються паралельно, причому перший більш відомий широкій публіці.
Поняття «комп’ютерна грамотність» можна використовувати як «технічна грамотність» або «інформаційна грамотність» і багато інших подібних перекладах. П. Консидайн говорив що поняття «комп’ютерна грамотність» і «комп’ютерна освіта» ідуть паралельно [4].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Вайшенберг З. Журналістика та медіа: Довідник/ Зіґфрід Вайшенберґ, Ганс Й. Кляйнштойбер, Бернгард Пьорксен/ Перекл. з нім. П.Демешко та К. Макєєв; за загал. ред. В.Ф. Іванова, О. В. Волошенюк. – К.: Центр Вільної Преси, Академія Української Преси, 2011. – 529 с.
- Вайшенберг З. Новинна журналістика: Навчальний посібник/ За загал. ред. В.Ф.Іванова. – К.: Академія Української Преси, 2011. – 262 с.
- Валерій Іванов Основні теорії масової комунікації і журналістики: Навчальний посібник/ За науковою редакцією В. В. Різуна – К.: Центр Вільної Преси, 2010. – 258 с.
- Вісс В. Які зміни дають результат з інформаційного суспільства для журналістики// Мас-медіа на перехідному етапі: система мас-медіа, політична комунікація, аспекти журналістики, методи дослідження/ За ред. Р. Блюма, М. Герольд, В. Іванова, В. Різуна. – К., 2001.– С. 243-253.