ДОЦЕНКО С.О.
доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри інформаційних технологій
ЛЕБЕДЄВА В.В.
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформаційних технологій
СОБЧЕНКО Т.М.
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри освітології та інноваційної педагогіки
Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С.Сковороди
Цифровізація освіти є потужною тенденцією в плані модернізації та трансформації освітнього середовища. Цифровізація означає перетворення усіх типів інформації (текстової, графічної, звукової, візуальної). Обговорюючи феномен цифровізації, слід зазначити, що різні аналітики і експерти за прогнозами розглядають перехід процесу навчання в цифрову середу як поворотний момент в історії освіти.
Цифрове суспільство вносить свої корективи в систему закладів вищої освіти. Основною тенденцією сучасно національної освіти є формування цифрового освітнього середовища. Цифровізація знань призводить до розширення можливостей використанні інтернет-ресурсів для неперервної освіти (самонавчання, підвищення кваліфікації, перепідготовка тощо).
Сьогодні існує великий набір цифрових інструментів для організації освітньої діяльності: цифрові системи управління навчанням: Blackboard, CenturyTech, ClassDojo, Edmodo, Edraak, Google Classroom, Moodle, Schoology, Seesaw, Skooler. Онлайн системи, спеціально призначені для мобільних телефонів: Cell-Ed, Eneza Education, Funzi, KaiOS, Ustad Mobile та інші. Онлайн навчальний контент: Discovery Education, Khan Academy, KitKit School, LabXchange, Mindspark, OneCourse, YouTube та інші. Платформи для спільної роботи, що підтримують відеозв’язок в реальному часі: Hangouts Meet, Teams, Skype, Zoom та інші. Інструменти для створення цифрового навчального контенту: Thinglink, Buncee, EdPuzzle, Kaltura, Nearpod, Pear Deck, Squigl. Ресурси для створення освітніх презентацій: Google Presentations, Sway, Haiku Deck, Slides, Prezi, Emaze, Showpad, SlideDog, Zentation, PowToon та інші.
Цифровий контент передбачає створення, розсилку та отримання навчального матеріалу в цифровому вигляді, включаючи онлайн-курси, відеоматеріали, цифрові бібліотеки та тексти, ігри та програми. В галузі освіти такий контент виводиться зі сфери статичного відтворення підручників і навчальних посібників та переноситься в область програмного забезпечення для інтерактивного навчання та створення продуктів онлайн-навчання [1].
Моніторинг викладачів Харківського національного педагогічного університету показав, що лише 57,8 % викладачів використовують на свої заняттях цифровий контент (презентації, інтерактивні завдання, онлайн-тести тощо). Розв’язання цієї проблеми ми бачимо в навчанні професорсько-викладацького складу в створенні та використанні цифрового контенту в освітньому процесі. Це стажування на відповідних кафедрах, індивідуальні консультації, тренінги, майстер-класи, семінари, відкриті заняття, воркшопи за даною проблемою.
Цифровий контент формується з урахуванням основних видів навчальної діяльності (базова та додаткова підготовка, перепідготовка, консультування, підвищення кваліфікації) та категорії користувачів (учні, абітурієнти, студенти, аспіранти, викладачі, методисти, співробітники). Інфраструктура освітнього контенту та технологія їх управління показують методологію бачення освітнього процесу, а інформаційне наповнення та можливості сервісів визначають якість віртуального інформаційно-комунікаційного середовища. Тому установки на формування єдиного освітнього простору, підходів до навчання та способів комунікації, забезпечення наступності управління знаннями, розвиток сучасної корпоративної культури є превентивним фоном для створення якісного освітнього контенту.
Реалізація ефективних інноваційних технологій подання цифрового контенту в освітньому процесі полягає в розширенні електронних форм навчання. Вибір в якості базової платформи електронного навчання є безплатна система електронного навчання MOODLE (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment). Це платформа для навчання, яка надає інструменти для створення та використання цифрового контенту для дистанційного навчання.
Платформа MOODLE надає широкі можливості для комунікації. Система підтримує обмін файлами будь-яких форматів – як між викладачем та студентом, так і між самими студентами. Сервіс розсилки дозволяє оперативно інформувати всіх учасників курсу або окремі групи про поточні події. Форум дає можливість організувати обговорення проблем, при цьому обговорення можна проводити по групах. До повідомлень у форумі можна прикріплювати файли будь-яких форматів. Є функція оцінки повідомлень і викладачами, і студентами. Чат дозволяє організувати обговорення проблем в режимі реального часу. Сервіси «Обмін повідомленнями», «Коментар» призначені для індивідуальної комунікації викладача і студента: рецензування робіт тощо.
Важливою особливістю MOODLE є те, що система створює і зберігає портфоліо кожного учня: всі роботи, оцінки, коментарі викладача до робіт, повідомлення в форумі тощо. Викладач може вибирати та використовувати в рамках курсу будь-яку систему оцінювання. Всі оцінки з кожного курсу зберігаються у журналі оцінок. Крім того, є можливість контролювати «відвідування», активність студентів, час їх роботи на платформі [3].
Однак, є і певні проблеми. Це якість дистанційних курсів, правові проблеми щодо захисту авторських прав, фінансові проблеми щодо оновлення та підтримки платформи та кадрові проблеми щодо підготовки викладачів.
Список використаних джерел
- Кухаренко В. М. Тьютор дистанційного та змішаного навчання : навч. посіб. Харків : Міленіум, 2019. 307 с.
- Морзе Н. В., Василенко С. В., Гладун М. А. Шляхи підвищення мотивації викладачів університетів до розвитку їх цифрової компетентності : Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету, 2018, Вип. 5, С. 160-177. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/oeeemu_2018_5_21 (дата звернення 25.02.2021).
- Технології дистанційного навчання: методологія створення та супроводу навчальних курсів : навч. посіб. / А.І. Прокопенко та ін. Харків. : 2019. 81 с.