Кафедра інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

Джога Д. С.

викладач-стажист кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Одним із завдань інформатизації вищої освіти України та покращення якості підготовки майбутніх фахівців є створення інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти, головною перевагою якого є подання навчального матеріалу в дидактично уніфікованому й формалізованому вигляді та створення умов використання його контенту у будь-якому місці та у будь-який час незалежно від форми навчання студента, забезпечення рівного доступу учасників освітнього процесу до якісних навчально-методичних матеріалів [1]. Ефективність використання технологій дистанційного навчання залежить від якості навчально-методичних матеріалів, розміщених в інформаційно-освітньому середовищі закладу, контроль за якістю яких здійснюють спеціальні відділи та центри дистанційного навчання, створені в закладах вищої освіти.

Центри та відділи дистанційного навчання забезпечують ефективну організацію інформаційно-освітнього середовища, надають інструктивно-методичну підтримку для всіх учасників освітнього процесу з метою забезпечення ефективної організації дистанційного та змішаного навчання в закладі вищої освіти.

Діяльність центру дистанційного навчання в закладах вищої освіти визначається положеннями про дистанційне навчання та положенням про сертифікацію електронних навчальних курсів, розміщених в інформаційно-освітньому середовищі закладу освіти.

Відповідно до положення про сертифікацію електронних навчальних курсів головним елементом інформаційно-освітнього середовища в закладах вищої освіти є електронний навчальний курс (ЕНК), що являє собою комплекс електронних навчально-методичних матеріалів, створених для організації індивідуального та групового навчання з використанням дистанційних технологій [3]. Положення про сертифікацію електронних навчальних курсів визначає поняття ЕНК, його структуру, порядок розроблення, апробації, сертифікації та впровадження в освітній процес закладу вищої освіти.

Сертифікація ЕНК – це процедура визначення його відповідності затвердженим вимогам та можливості використання в освітньому процесі [2]. Процедура сертифікації проводиться в багатьох закладах вищої освіти України, серед них Київський університет імені Бориса Грінченка, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, де створено лабораторію розробки та сертифікації дистанційних курсів, Уманський державний педагогічний університет імені П. Тичини та інші.

Процес створення ЕНК в різних закладах вищої освіти України подібний і складається з чотирьох послідовних етапів:

1. Навчання науково-педагогічних працівників створенню електронного навчального курсу.
2. Наповнення ЕНК електронними навчально-методичними ресурсами в повному обсязі відповідно до критеріїв експертиз, які визначаються сертифікацією ЕНК.
3. Апробація ЕНК, яка триває не менше одного навчального семестру.
4. Сертифікація електронного навчального курсу, яка здійснюється згідно з процедурою внутрішньої сертифікації на рівні закладу вищої освіти.

Процедура сертифікації ЕНК визначає:

• структурованість навчально-методичних матеріалів;
• відповідність основним структурним елементам процесу вивчення навчального курсу;
• якість навчальних матеріалів, які дозволяють набути компетентностей, вказаних у робочій програмі курсу;
• наявність мультимедійних навчальних матеріалів;
• налагодженість системи інтерактивної взаємодії викладача і студента;
• систему контролю, самоконтролю та оцінювання результатів навчальної діяльності здобувачів вищої освіти.

Після проведення внутрішньої сертифікації ЕНК, вчена рада або комісія з сертифікації закладу вищої освіти може рекомендувати його для сертифікації на рівні Міністерства освіти і науки України, для подальшого використання в інших закладах вищої освіти з «грифом МОН України».

Отже, сертифікація ЕНК є важливим процесом, який забезпечує якість та ефективність навчально-методичних матеріалів, розміщених в інформаційно-освітньому середовищі закладів вищої освіти.

Список використаних джерел

1. Положення про атестацію електронного навчального курсу на рівні ВНЗ та МОН України. URL:  http://www.mon.gov.ua/images/gr/obg/2010/08_06_10.pdf (дата звернення: 10.03.2021)
2. Положення про ЕНК: порядок створення, сертифікації та використання у системі е-навчання Київського університету імені Бориса Грінченка. URL: https://kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/ndl.io/polozh_enkpdf (дата звернення 10.03.2021)
3. Положення про сертифікацію електронних навчальних курсів, розміщених у системі дистанційного навчання (платформа MOODLE) Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. URL: https://drive.google.com/file/d/1oAl-KHu_–MhL_RCy6estbMlZpN2ZdiW/view?usp=sharing (дата звернення:10.03.2021).