Дата зміни інформації:

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Стеценко Н.М.

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Інформаційно-цифрова компетентність визначається як одна із ключових професійних компетентностей вчителя відповідно до затвердженого Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти», що передбачає «здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею у професійній діяльності; здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) освітні ресурси; здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі» [2].

Особливо гостро в даний час стоїть проблема використання інформаційно-цифрових технологій в умовах поширення коронавірусної інфекції і запровадження карантину. Педагогічним працівникам доводиться здійснювати дистанційне навчання, що передбачає:

– використання електронного освітнього середовища (ЕОС);

– організацію групової взаємодії та зворотного зв’язку в ЕОС;

– спільне створення електронних освітніх ресурсів;

– визначення активності і ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів;

– здійснення оцінювання їх діяльності за допомогою різноманітних сервісів;

– надання доступу учасникам освітнього процесу до створених ними або модифікованих освітніх (цифрових) ресурсів.

Результати опитування щодо організації дистанційного навчання в школах України у 2020/2021 навчальному році, яке проводилося Державною службою якості освіти України з 08 по 15 квітня 2020 року свідчать про те, що навичок організації дистанційного навчання і володіння інформаційно-цифровою грамотністю у вчителів закладів загальної середньої освіти виявилося недостатньо і вчителі були не готові до здійснення освітнього процесу в умовах карантину. Так, в он-лайн режимі із засобами відеозв’язку та можливістю оцінювання рівня засвоєння матеріалу працювали 21,7% учителів, у синхронному режимі без можливості оцінювання – 15,6%, майже 30% учителів вибрали асинхронний режим дистанційного навчання з можливістю оцінювання результатів засвоєння навчального матеріалу, а третина учителів проводила дистанційне навчання в асинхронному режимі без можливості оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу (рис.1).

 

Рис.1. Режими дистанційного навчання, що використовуються закладами загальної середньої освіти в умовах карантину

Вчителі, які взяли участь в опитуванні, зазначили, що для взаємодії з учнями найчастіше використовують: Viber − 92,4%; Google-інструменти − 53,6%; електрону пошту − 57%; Zoom − 28,4% [1]. Як бачимо, близько половини вчителів не використовують в достатньому обсязі ті засоби, які дають змогу налагодити синхронну взаємодію із учасниками освітнього процесу, а більше чверті вчителів взагалі працюють в асинхронному режимі, що не сприяє ефективному здійсненню освітньої діяльності.

Тривожить також той факт, що, на думку школярів, найчастіше вчителі комунікують з ними шляхом: надсилання переліку параграфів підручника та вправ для самостійного опрацювання (41,2%); проведення навчальних занять онлайн (17,2%); надсилання відеоматеріалів із навчальних тем (13,4%); проведення самостійних робіт, тестування (11,7%); надсилання лише домашнього завдання (8,5%) [1]. Така ситуація свідчить про те, що вчителі не мають достатнього досвіду використання технологій дистанційного навчання і не можуть в повному обсязі забезпечити якість надання освітніх послуг.

Аналіз отриманих результатів опитування вказує на те, що у закладах вищої педагогічної освіти необхідно посилити підготовку майбутніх учителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій та формування інформаційно-цифрової компетентності, шляхом введення в освітні програми підготовки фахівців відповідну дисципліну, яка б сприяла виробленню у них умінь та навичок «добирати електронні (цифрові) освітні ресурси, оцінювати їх ефективність для досягнення навчальних цілей відповідно до умов навчання» [2].

Список використаних джерел

  1. Державна служба якості освіти України. URL: https://www.sqe.gov.ua/index.php/uk-ua/hovyny/1678-opytuvannia-shchodo-orhanizatsii-dystantsiinoho-navchannia-v-shkolakh-u-2020-2021-navchalnomu-rotsi.
  2. Про затвердження професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». Наказ Мінекономіки №2736 від 23.12.2020 р. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/zatverdzheno-profstandart-vchitelya-pochatkovih-klasiv-vchitelya-zakladu-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i-vchitelya-z-pochatkovoyi-osviti.
  3. Ткачук Г. В. Практично-технічна підготовка майбутніх учителів інформатики в умовах змішаного навчання : монографія. Умань : Видавець «Сочінський М. М.», 2018. 318 с.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Введіть цифри, що зображені у квадратах *