Струк О.О.
кандидат фізико-математичних наук, доцент,
доцент кафедри інформатики та методики її навчання
Габрусєв В.Ю.
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри інформатики та методики її навчання
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
«Підготовка студентів зорієнтована на розвиток здатності сприймати нові знання, спонукання до педагогічних пошуків, прояву власної активності та вміння реалізовувати набуті знання не тільки під час навчання у ВНЗ, а й у подальшій діяльності. У навчанні студентів фізико-математичного профілю важливим є засвоєння фундаментальних понять, набуття навичок практичної роботи. Основний шлях реалізації завдання — навчати студента методологічного мислення, надати відомості з предметної галузі, сформувати вміння до практичного застосування, втілювати набуті навички у практичну діяльність.» [1]
Значну роль у підготовці фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 01 «Освіта» спеціальності 014.09 «Середня освіта (інформатика)» у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відведено дисципліні «Програмування». Вона викладається на першому році навчання. Під час її вивчення студенти повинні сформувати базу знань, вмінь та навичок, які їх будуть супроводжувати при вивченні інших дисциплін та у подальшій професійній діяльності. Формування практичних навичок можна продемонструвати за допомогою мови програмування Python. Такий підхід розрахований для студентів з метою вивчення основ алгоритмізації та програмування. Метою викладання навчальної дисципліни «Програмування» є засвоєння студентами понятійного апарату сучасних мов програмування, методів розробки програм мовою програмування Python, технологій об’єктно-орієнтованого програмування, вивчення і практичне засвоєння засобів і можливостей мови програмування Python.
Створення Python було розпочато Гвідо ван Россум (Guido van Rossum) в 1991 році, коли він працював над розподіленою ОС Амеба. Йому була потрібна розширювана мова, яка би забезпечила підтримку системних викликів. За основу були взяті ABC і Модула-3. Як назву він вибрав Python в честь комедійних серій BBC “Літаючий цирк Монті-Пітона”, а зовсім не за назвою змії. З тих пір Python розвивався за підтримки тих організацій, в яких Гвідо працював. Особливо активно мова вдосконалюється у даний час, коли над ним працює не тільки команда творців, а й ціле співтовариство програмістів з усього світу.
«Python — інтерпретована, об’єктно-орієнтована високорівнева мова програмування з динамічною семантикою. Вбудовані високорівневі структури даних в поєднанні з динамічною типізацією і зв’язуванням роблять мову привабливою для швидкої розробки додатків (RAD, Rapid Application Development). Крім того, її можна використовувати як сценарну мову для зв’язку програмних компонентів. Синтаксис Python простий у вивченні, в ньому надається особливе значення читанню коду, а це скорочує витрати на супровід програмних продуктів. Python підтримує модулі та пакети, заохочуючи модульність і повторне використання коду. Інтерпретатор Python і велика стандартна бібліотека доступні безкоштовно у вигляді вихідних і виконуваних кодів для всіх основних платформ і можуть вільно поширюватися.»[6]
Також Python поширюється вільно на підставі ліцензії GNU General Public License.
Якщо інтерпретатору Python дати команду import this (імпортувати «сам об’єкт»), то виведеться так званий Дзен Пітона, який ілюструє філософію і особливості даної мови (переклад з англійської):
- Красиве краще за потворне.
- Просте краще за складне.
- Складне краще за ускладнене.
- Плоске краще, ніж вкладене.
- Розріджене краще, ніж щільне.
- Читабельність важлива.
- Виняткові випадки не настільки важливі, щоб порушувати правила.
- Однак практичність важливіша за чистоту.
- Помилки ніколи не повинні замовчуватися.
- За винятком замовчування, яке задано спеціально
- У випадку неоднозначності не піддавайтеся спокусі вгадати
- Повинен існувати один, — і бажано тільки один — спосіб зробити це.
- Хоча він може бути з першого погляду не очевидний, якщо ти не голландець.
- Зараз краще, ніж ніколи.
- Проте ніколи частіше краще, ніж прямо зараз.
- Якщо реалізацію складно пояснити — це погана ідея.
- Якщо реалізацію просто пояснити — це може бути хороша ідея.
- Простори назв — прекрасна ідея, давайте робити їх більше![3]
Але важливо, щоб викладач знав, що головне завдання — не вивчити конкретну мову програмування, але розвивати алгоритмічне мислення, ознайомити студентів з різними стилями мислення та різноманітними способами розв’язання алгоритмічних задач.
Список використаних джерел
- Вдовичин Т. Я., Лазурчак Л. В. Навчання основ програмування студентів фізико-математичного профілю. // Інформаційні технології в освіті. — 2017, №2
- Сузи Р. А. Язык программирования Python.
- Методика вивчення теми «Алгоритми і програми» у шкільному курсі інформатики. Мова програмування Python. https://naurok.com.ua/metodika-vivchennya-temi-algoritmi-i-programi-v-shkilnomu-kursi-informatiki-mova-programuvannya-python-51497.html