ДУДИК М. В.
кандидат фізико-математичних наук, доцент,
професор кафедри фізики та інтегративних технологій навчання природничих наук
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Особливістю викладання дисциплін природничо-математичного циклу є подання значної кількості навчального матеріалу у вигляді формул, рисунків або графіків. Напередодні лекцій чи практичних занять такий матеріал може бути успішно підготовлений за допомогою звичних текстових процесорів з вбудованими редакторами формул, графічних редакторів, програмних математичних комплексів тощо, та представлений для зручності використання засобами програм підготовки і перегляду презентацій. Проте, в умовах дистанційного навчання в синхронному режимі часто виникає необхідність термінового подання непідготовленого заздалегідь матеріалу, наприклад, для роз’яснення непередбачених у ході підготовки питань з боку здобувачів освіти, що з’явились в ході обговорення теми, для зображення додаткових залежностей, які були виявлені в процесі розв’язання задач, або доповнення тексту лекції новими рисунками, що ілюструють її зміст. Ця проблема може бути вирішена достатньо просто і швидко в умовах проведення он-лайн заняття в навчальній аудиторії, забезпеченій інтерактивною дошкою. Однак, труднощі виникають, якщо викладач проводить синхронне заняття в он-лайн режимі у домашніх умовах. Сумнівно, що пересічний викладач має інтерактивну дошку вдома. В той же час, написання формул чи побудова рисунків за допомогою вбудованих у текстовий процесор засобів вимагає певних затрат часу, процес їх подання затягується, що призводить до втрати оперативності відповіді викладача на питання слухачів. Вихід з такої ситуації могло б дати використання ручного вводу формул або простих рисунків з їх представленням на екрані монітору.
Можливість ручного вводу передбачена у сучасних планшетів і смартфонів за допомогою спеціальних пристроїв – стилусів. Проте, планшети і смартфони володіють обмеженим арсеналом програмних засобів порівняно з персональними комп’ютерами. У свою чергу, такий аксесуар персонального комп’ютера як мишка не є зручним для написання текстів або формул. Для цієї цілі найбільш підходящим інструментом у поєднанні з персональним комп’ютером вважається графічний планшет. Графічний планшет (або дігітайзер) – це пристрій для введення малюнків в комп’ютер від руки. Складається зі схожого на товстий олівець пера – стилуса і власне пристрою. Креслення пером по сенсорній області відображається відповідними лініями на моніторі. За допомогою пера також можна «чіпляти» об’єкти, маніпулювати ними і натискати на кнопки інтерфейсу програми. В певній мірі графічний планшет є аналогом комп’ютерної мишки з деякими особливостями, які служать для полегшення роботи в графічних редакторах.
На сьогоднішній день на ринку периферійних пристроїв існує багатий вибір графічних планшетів у різних цінових рамках. Ними користуються переважно для роботи з графікою, і найбільш просунутими та дорогими з них є графічні монітори, які мають змогу відображати графічне зображення на власному екрані. Ціни на графічні монітори перевищують 10 тис. гривень; вони мають підвищену чутливість до натискання пера і роздільну здатність, що забезпечує кращу точність передачі малюнка, тому їх користувачами є зазвичай професійні комп’ютерні художники.
Для навчальних цілей цілком прийнятними є порівняно недорогі графічні планшети з доступною ціною до 2 тис. гривень. Для написання формул чи побудови рисунків немає потреби у пристрої з підвищеними технічними характеристиками та великими розмірами робочої поверхні.
Актуальним є питання програмної підтримки ручного вводу навчального матеріалу у вигляді формул або графіків за допомогою графічного планшета. Оскільки саме це є заявленою метою теми даного дослідження, недоцільним вважаємо використання дорогих і важких для засвоєння графічних редакторів типу Adobe Photoshop, Corel Draw тощо. Зупинимось на аналізі можливостей доступних і простих у використанні програмних засобів.
- Вбудований у операційну систему Windows графічний редактор Paint має той недолік, що не згладжує введені стилусом букви і символи, через що останні виглядають досить коряво. Для побудови графіків редактор має обмежений набір інструментів, зокрема, відсутні лінії зі стрілками.
- Ефективним засобом організації дистанційного навчання є інтерактивний сервіс від Google – он-лайн дошка Jamboard. Корисною властивістю Jamboard є можливість її безпосереднього використання для конференцій у Google Meet [1]. Ручне введення букв і символів в Jamboard справляє значно краще враження, ніж у Paint. Крім того, дошка Google Jamboard містить в своєму інтерфейсі набір деяких функцій малювання, включаючи управління різними кистями, але цей набір виявляється неповним, зокрема, відсутній такий необхідний інструмент, як побудова ліній. Окремо відзначимо можливість вибору тла дошки, наприклад, у вигляді сторінки зошита у клітинку або лінію, що допомагає у вирівнюванні напису.
- Можливість рукописного введення тексту виявляється реалізованою у популярному офісному пакеті Office 2010 і компонентах операційної системи Windows 7 [2]. Зокрема, популярний текстовий процесор Word у версії 2010 реалізує рукописне введення у вигляді додаткової функції, викликати яку можна за допомогою відповідної кнопки “Инструменты для рукописного ввода” на вкладниці “Рецензирование“. Вона надає доступ до інструмента для малювання “Перо“, яке дозволяє створювати непрозорі лінії поверх будь-якого вмісту документа, залишати нотатки на полях, між рядків або, наприклад, на зображенні. Введені стилусом символи автоматично згладжуються. У поєднанні з вбудованими інструментами малювання маємо відмінний засіб для оперативного супроводу заняття в он-лайн режимі.
- Можливість рукописного введення наявна також у електронній записній книжці OneNote, в якій відповідні функції можна знайти на вкладці “Малювання” [3]. Програма автоматично активує інструмент “Перо” при наведенні пера на планшет. OneNote 2010 має також функцію “Рукописный фрагмент в математические символы“, яка викликає стандартну програму Windows 7 з розпізнавання математичних формул.
Список використаних джерел
- https://support.google.com/meet/answer/10071448?hl=ru (дата звернення: 20.03.2021)
- https://sites.google.com/site/atary66pen/project-definition (дата звернення: 20.03.2021)
- https://support.microsoft.com/ru-ru/office/основные-задачи-в-onenote-2010-29a50122-eb92-4eaf-8a39-ae5f01094ddc (дата звернення: 20.03.2021)