Шимкова Ю.М.,
викладач вищої кваліфікаційної категорії
Комунальний вищий навчальний заклад
«Уманський гуманітарно-педагогічний коледж ім. Т.Г. Шевченка»
Враховуючи психофізіологічні здібності школярів та студентів, а саме те, що у них переважає наочно-образний тип сприйняття інформації та мислення, актуальним є використання «карт розуму» або «ментальних карт». При вивченні нового матеріалу теоретичного або практичного змісту схема відіграє роль опори знань. Наприкінці теми такі схеми застосовуються з метою узагальнення, рефлексії, наочності подачі основного матеріалу теми.
Англійський психолог Тоні Б’юзена [2] дав своє визначення поняття «ментальна карта» – це схема, яка візуалізує певну інформацію при її обробці людиною, спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою структурно-логічних схем радіальної організації. Карта пам’яті реалізується у вигляді діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв’язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї. В основі цієї техніки – принцип «радіального мислення», що належить до асоціативних розумових процесів, відправною точкою або точкою дотику яких є центральний об’єкт. За допомогою складених за певними правилами карт можна створювати, візуалізувати, структуризувати і класифікувати ідеї та наочно представляти досить складні концепції і великі обсяги інформації [3, с. 233].
Суть побудови ментальної карти полягає в тому, щоб за допомогою зрозумілих символів, образів, об’єктів, асоціацій, якими мислить людина, наочно зобразити карту знань на обрану тему.
На заняттях варто використовувати ментальні карти для: розробки проектів різної складності на практичних заняттях, створенні презентацій, «мозкового штурму», розвитку інтелектуальних здібностей студентів під час підготовки до олімпіад, державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання. Інтелект-карти можуть використовуватися в навчальному процесі у самоосвітній діяльності вчителя-предметника, підготовки матеріалу з певної теми, вирішення творчих завдань, для тренування творчого мислення, креативності, розвитку творчої уяви тощо [4, С. 7-10].
Метод інтелект-карт розвиває логіку та вміння згортати весь навчальний матеріал до самого найважливішого, підвищує якість та інтенсивність навчання, тренує пам’ять. Окрім того, карту знань можна будувати під час конспектування великих по об’єму тем – замість довгих конспектів та витрат часу для запису матеріалів студент формує лише одну блок-схему.
На заняттях з методики навчання інформатики в початковій школі, студенти знайомляться з поняттям «ментальної карти», «карт-знань» та зі способами створення таких карт.
Для створення карт знань крім паперу і олівця, можна використовувати спеціальне програмне забезпечення і мережеві сервіси. Ці програми умовно можна розділити на безкоштовні, платні та онлайн.
Зокрема, карти знань студенти створюють з таких тем:
- операційна система;
- графічний редактор;
- текстовий редактор;
- інтернет
- алгоритми.
При розробці інтелект-карт, студенти користуються правилами створення інтелект-карт, розроблені Тоні Б’юзеном, які детально описані в його книзі «How to MindMap»[1].
- Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і паралелепіпедах тощо. Важливо і те, що гілки повинні бути живими, гнучкими, загалом, органічними.
- Писати на кожній лінії тільки одне ключове слово. Кожне слово містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів зменшує свободу мислення. Роздільне написання слів може привести до нових ідей.
- Довжина лінії повинна дорівнювати довжині слова. Це простіше і економніше.
- Варіювати розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня важливості ключового слова.
- Обов’язково використовуйте різні кольори для основних гілок. Це допомагає цілісному і структурованому сприйняттю.
- Часто використовувати малюнки і символи (для центральної теми малюнок обов’язковий). Іноді ментальна карта взагалі може цілком складатися з малюнків.
- Прагнути такої організації простору, щоб не залишалося порожнього місця, а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для невеликої ментальної карти використовуйте аркуш паперу формату А4, для великої теми – А3.
- Гілки, що розрослися, можна укладати в контури, щоб вони не змішувалися з сусідніми гілками.
- Розташовувати лист горизонтально. Таку карту зручніше читати.
Використання ментальних карт має невичерпні можливості взаємодії у спільній діяльності викладачів та студентів. Саме у цьому є перспектива подальшого використання ментальних карт у освітньому процесі.
Список використаних джерел
- Використання інтелект-карт на уроках математики.[Електронний ресурс].–Режим доступу до ресурсу: http://nmc-pto.zp.ua/wp-content/uploads/2015/04/Vykorystannya-intelekt-kart-na-urokah-matematyky.-Shepel-A.A..pdf
- Копняк Н.Б., Крупська Т.О. Ментальні карти як засіб візуалізації навчального матеріалу у початковій школі // «Молодий вчений», № 5.2 (69.2), травень, 2019 р.
- Луцанич У.В., Лавренова М.В. Використання ментальних карт на уроках у початковій школі. // Освіта і формування конкурентоспроможності фахівців в умовах євроінтеграції: збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, 26-27 жовтня 2017 р., Мукачево / Ред. кол.: Т.Д. Щербан (гол. ред.) та ін. – Мукачево: Вид-во МДУ, 2017. – 508 с. – С. 232–234.
- Позднякова Т. Є. Візуалізація та структурування інформації за допомогою ментальних карт на уроках біології: [науково-методичний посібник] / Т. Є. Позднякова. – Рівне: РОІППО, 2018. – 50 с.