Жмурко О.І.
кандидат фізико-математичних наук, доцент,
доцент кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Хмарні технології використовують для роботи з обчислювальними ресурсами, що не належать безпосередньо кінцевому користувачу. Зазвичай це обладнання належить компанії, що надає доступ до тієї чи іншої послуги.
Тому на перший план виступає поняття «послуга», оскільки користувачу вже надається не певне програмне рішення, а право користуватись тим чи іншим ресурсом. Разом із цим стає можливим вводити гнучку тарифікацію, адже послугу можна оплачувати погодинно, оформлювати передплату тощо.
Існують як безкоштовні, так і платні хмарні сервіси. Часто один і той самий сервіс надає обмежений функціонал безкоштовно, а розширення його – за кошти. Попри те, що хмарні технології нерозривно пов’язані із мережею Інтернет і багато із них доступні безпосередньо із браузера, існує поняття клієнтської програми. Програма-клієнт – це невелика програма, що спрощує користування тією чи іншою послугою на комп’ютері або портативному пристрої.
В основному розвиток хмарних технологій можна пов’язати із двома чинниками: бурхливий розвиток мережі Інтернет та її все глибше проникнення в життя людей; зростання обчислювальних потужностей техніки. Перше зробило можливим швидкий доступ до інформації і можливість передавати значні об’єми даних. Друге – надало змогу виконувати більше обчислень на сервері, а також ділити потужності одного серверу між так званими віртуальними машинами. Сама технологія віртуалізації була розроблена ще у 60-70-ті роки 20-то століття.
Залежно від характеру послуги хмарні технології поділяють на 3 великі категорії:
- Інфраструктура як сервіс (IaaS).
- Платформа як сервіс (PaaS).
- Програмне забезпечення (Software) як сервіс (SaaS).
Окрім цього, іноді виділяють інші різновиди, однак, зазвичай це роблять для того, щоб загострити увагу на особливостях того чи іншого сервісу. Слід зауважити, що великі провайдери хмарних технологій часто пропонують послуги із різних категорій.
IaaS – інфраструктура як сервіс у першу чергу передбачає, що у користування надаються безпосередньо обчислювальні можливості. Крім цього, сюди також відносять сервіси збереження даних (об’єктні сховища), серед них Dropbox, Box, OneDrive, Amazon S3 та інші.
PaaS – платформа як послуга, передбачає, що користувачеві, окрім обчислювальної потужності чи місця для збереження даних, надається певний пакет «базового» програмного забезпечення. До такого забезпечення може належати вебсервер, система управління базами даних, готові інструменти для обчислень та аналітики.
Ці сервіси дозволяють розробникам програмного забезпечення створювати та розміщувати свої продукти і не відволікатись на питання: «Що ще я маю налаштувати, аби моя програма запрацювала?».
SaaS – програмне забезпечення як сервіс передбачає, що користувачу надається завершений програмний продукт, що використовує певну функцію. У багатьох випадках хмарні SaaS-рішення є повторенням вже звичного програмного забезпечення, але із додатковими можливостями.
Наприклад:
- записники: Evernote, OneNote, Bear;
- ПЗ для складання списків і менеджменту задач: Wunderlist, Trello, Asana, AnyDo;
- офісне ПЗ: Microsoft Office 365, Google Docs;
- музичні сервіси: Apple Music, Google Play Music.
Використання хмарних сервісів має досить багато переваг порівняно з традиційним програмним забезпеченням, що треба було встановлювати на персональній комп’ютер, серед них:
- доступ до своїх файлів із будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет;
- немає потреби тримати на своєму персональному комп’ютері «важкі» програми, тобто ті, що потребують або багато обчислювальних ресурсів, або багато місця на жорсткому диску;
- не потрібно підтримувати власне обладнання (в разі використання IaaS);
- більшість сервісів досить прості в налаштуванні й користуванні.
Але разом з тим хмарні сервіси містять і певні недоліки:
- передача власної інформації третім особам, що можуть надалі використовувати її в рамках публічного договору;
- користування сервісом повністю залежить від компанії, що його надає. Наперед не відомо, чи не закриється цей сервіс, чи не зміниться його тарифний план тощо;
- прив’язка до екостистеми: не можна користуватись сервісами від Google, якщо не має пошти Gmail. Також цей пункт стосується клієнтських програм, наприклад, популярний сервіс-записник Evernote не має клієнту для операційних систем сімейства Linux.
Список використаних джерел
- Вакалюк Т. А., Медведєва М. О. Основні компоненти методичної системи використання хмаро орієнтованого навчального середовища підготовки майбутніх фахівців інформаційних технологій. Електронне наукове фахове видання “Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету”. 2019. Спецвипуск «Нові пед. підходи в STEAM освіті». С. 363–374. URL: http://openedu.kubg.edu.ua/journal/index.php/openedu/article/view/211.
- Вакалюк Т. А., Медведєва М. О., Новіцька І. В. Методичні рекомендації щодо використання хмаро орієнтованої системи управління навчанням NeoLMS. Житомир : ФОП «О.О. Євенок», 2020. 60 с.