АЛЕКА Д.О., ЩЕРБАНЮК В.М.
студенти 4 курсу, факультету фізики, математики та інформатики
Науковий керівник: Паршукова Л.М.
старший викладач кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
В наш час проблема обдарованості стає все більш актуальною. Це пов’язано з потребою суспільства в творчих та неординарних особистостях.
Деякі вважають, що обдаровані діти можуть обійтись без допомоги дорослих, але це не так. Такі діти насправді є чутливими коли їхню діяльність, працю оцінюють. Увагу таким дітям потрібно давати не тільки в школі чи за період навчання, а і в позашкільний час.
Робота вчителя з обдарованою дитиною не має бути епізодичною, а повинна бути правильно систематизована. Вчитель має визначити основні завдання та напрями роботи з учнем з урахуванням особистісних та індивідуальних якостей учня.
У педагогіці виділяють такі типи обдарованості:
- раціонально-мислительний;
- образно-художній;
- раціонально-образний.
При взаємодії вчителя з учнем, вчитель має використовувати такі принципи:
- організація навчання на основі особистої зацікавленості, інтересів і здібностей учня;
- формування взаємовідносин на основі співпраці вчителя та учня;
- створення комфортного педагогічного середовища;
- перевага ідей у подоланні труднощів, досягнення поставленої мети в діяльності педагога та учня;
- вільний вибіручнем напрямів, методів та форм діяльності;
- суб’єктивний підхід до виховання з гуманістичним напрямом;
- розвиток інтуїтивного, системного мислення.
Робота вчителя з обдарованою дитиною вимагає доцільної наповненості заняття, орієнтовану на нову інформацію та розвиток творчої, розвиваючої діяльності. Ця робота під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям.
Серед форм роботи вчителя мають бути індивідуальні та групові заняття, як на уроках так і в позаурочний час та факультативах.
Серед методів які використовує вчитель, мають переважати пошуковий та дослідницький підходи до засвоєння знань, умінь та навичок, а також самостійна робота учня.
Вчитель має контролювати, стимулювати навчання учня, за допомогою класифікації та систематизації навчального матеріалу, перенесення знань учня у нові ситуації та розвивати творчі погляди у їх навчанні. Домашнє завдання має бути спрямоване та творчі здібності.
Вчителю при роботі з дітьми потрнібно використовувати спеціальні програми, щоб акцентувати та посилювати сильні сторони особистості, або компенсувати слабкі.
Для того щоб розвивати здібності дитини в старшій школі проводять факультативи, спецкурси, індивідуальні заняття та занняття у формі занурення. Також діти беруть участь в наукових товариствах, наприклад Мала академія наук України.
Отже, навчання обдарованих дітей це широкомаштабна та важка задача з якою може впоратись лише висококваліфікований вчитель. Вчитель має проявляти увагу до обдарованого учня та розвивати його творчі та розумові здібності. Іншими словами суспільство має розвивати талант таких дітей. Обдаровані діти це насамперед потенціально майбутні науковці чи творчі люди, яким потрібно допомагати розвинути свої здібності.
Обдаровані діти це велика рідкість, їх талант та навички до певного періоду ростуть самостійно, але коли дитина потрапляє в соціум то їй потрібна підтримка.
Список використаних джерел