АЛЕКСАНДРОВА Я.М.
студентка 1 курсу, факультету соціально-педагогічних наук
та іноземної філології
Науковий керівник: Клєба А.І.
кандидат педагогічних наук, доцент, викладач кафедри інформатики Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради
Швидкий розвиток сучасного інформаційного простору нерозривно повʼязаний з модернізацією системи освіти, ефективність якої багато в чому залежить від залучення здобувачів освіти та викладачів до цифрового інформаційного середовища. Наразі, прогресивні педагоги все частіше почали звертатися до доповненої реальності як до можливості доповнити фізичний світ, включаючи освітній простір, через цифрову інформацію. Отже, маловивченою та вкрай актуальною проблемою є розкриття особливостей використання віртуального середовища Proteus, як доповненої реальності при підготовці здобувачів вищої освіти..
Розвідки сучасних дослідників свідчать про те, що особливості використання віртуального середовища Proteus як доповненої реальності при підготовці здобувачів освіти ще недостатньо розвинена. Різні аспекти застосування доповненої реальності в цифровому освітньому просторі були предметом досліджень низки вчених.
Українські вчені С. Сисоєва та К. Осадча дослідили можливості віртуальної, доповненої та гібридної реальності для використання віддалених технологій у закладах вищої освіти; Г. Ткачук окреслила у своїх працях особливості унікального мобільного контенту як доповненої реальності на рівні перспектив, переваг та недоліків; М. Марієнко та М. Шишкіна розглядали доповнену реальність як компонент хмарно-орієнтованого середовища. Аналіз окреслених праць показує, що сучасні автори високо цінують актуальність впровадження технологій доповненої реальності в освітній процес. Така діяльність спрямована на підвищення мотивації здобувачів освіти до навчання, підвищення якості засвоєння інформації завдяки різноманітності та інтерактивності його візуального подання тощо [2].
На сьогодні є багато підходів до використання технологій доповненої реальності в освіті. Такі мобільні навчальні системи умовно поділяються на основні напрямки, а саме, візуалізація 3D–зображень та розпізнавання й маркування реальних об’єктів [1]. Такі можливості роблять можливим впровадження мобільних, орієнтованих на космос, навчальних систем; взаємодії віртуального об’єкта, побудованого комп’ютером (смартфоном), з людиною в реальному часі. Ці напрямки доповненої реальності допомагають здобувачам освіти шляхом моделювання краще усвідомлювати матеріал освітнього компоненту, створювати та регулювати завданнями, оцінювати, організовувати ефективне спілкування з викладачами та іншими учасниками освітнього процесу. Зокрема, компʼютерні засоби, доступні в Proteus, можуть найкраще візуалізувати часові і спектральні характеристики сигналів, логічні стани входів і виходів цифрових елементів, включаючи демонстрацію роботи суматорів.
Отже, використання віртуального середовища Proteus як доповненої реальності при підготовці здобувачів вищої освіти, як інноваційної технології навчання, дозволяють підвищити наочність, інтерактивність та візуальне подання інформації, здатність моделювати процеси та явища, забезпечують інтеграцію дисциплін, дозволяють вибудовувати відкриту і доступну систему освіти, сприяють підвищенню мотивації здобувачів освіти до навчання.
Спиcок використаних джерел
- Модло. Є., Ечкало. Ю., Семеріков. С., Ткачук. В. Використання технологій доповненої реальності у мобільному орієнтованому середовищі навчання ВНЗ. Наукові записки. Серія : Проблеми методики фізико-математичної та технологічної освіти. 11 (1), 2017. С. 93–100.
- Мерзликін О., Тополова І., Трон В. Формування ключових компетентностей засобами доповненої реальності на уроках CLIL. Матеріали семінару CEUR 2257, 2018. Електронний ресурс. URL : http://ceur-ws.org/Vol-2257/paper05.pdf.