КОСАНОВСЬКА Н.Г., КИРИЧЕНКО О.А.
студентки ІІ курсу магістратури, факультету фізики, математики та інформатики
Науковий керівник: Паршукова Л.М.
старший викладач кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Зазвичай для запису своїх думок або ідей люди використовують текстовий опис, списки, таблиці або схеми. З одного боку, це дозволяє показати на папері свої думки, але коли їх багато, то виділити щось суттєве, виконати структурування інформації не завжди легко. В результаті зацікавленість до написаного може зникнути настільки, що ідея просто не буде втілена в життя.
Тоні Б’юзен запропонував наприкінці 60-х років XX століття ідею створення діаграм зв’язків, що одержали назву ментальних карт або карт розуму. В українських перекладах термін звучить по-різному: «карти розуму», «карти знань», «інтелект-карти», «карти пам’яті». Суть карт у тому, що основна ідея розташована в центрі аркуша та фокусує увагу. Записують не речення, а ключові слова, які передають суть усієї фрази, слова-асоціації. Ці слова розташовують на гілках, що відходять від центрального слова. Зв’язки (гілки) можуть бути представлені у вигляді малюнків, символів, абревіатур [1].
Карта знань – це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі. Їх можна використовувати для запису тієї чи іншої думки або ідеї, які проносяться в голові, коли ви роздумуєте над яким-небудь завданням. Або ж оформити інформацію таким чином, щоб мозок легко її розумів, адже інформація записана на «мові мозку».
Якщо ви маєте бажання зрозуміти якусь інформацію, то для цього оформляєте її у вигляді таблиць, списків, звичайного тексту і так далі В такому випадку мозку для цього потрібно виконати додаткову роботу по перекладу цієї інформації зрозумілою для нього мовою. Якщо ж ця інформація оформлена у вигляді Карти пам’яті, то вона легко і просто вкладеться в голові, тому що записана на «мові мозку».
Карти знань ідеально підходять для використання в школах і коледжах, можуть бути застосовані до будь-яких видів завдань, активно спонукають учнів різного віку творчо мислити, діяти злагоджено та організовано для вирішення проблем. Гнучкість карт знань дозволяє розглядати будь-яку тему або питання, вони можуть використовуватися для всього класу, групи або індивідуально. Можливості карт знань дозволяють:
- поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова і образи;
- генерувати ідеї;
- надихнули на пошук рішення;
- продемонструвати концепції та діаграми;
- аналізувати результати або події;
- структурувати курсові роботи;
- підсумовувати інформацію;
- організувати взаємодію між учнями в груповій роботі або рольових іграх [2].
Крім ознайомлення учнів з теорією та практикою інтелект-карт, вчитель може використовувати картки знань у вирішенні ряду власних практичних завдань, проводячи викладання і, відповідно, навчальний процес стає легшим і приємнішим заняттям.
Тоні Бьюзен радив створювати карти знань за такими критеріями:
- розміщувати слова на гілках, а не в ромбах, гілки повинні бути живими, гнучкими, загалом, органічними;
- писати на кожній лінії тільки одне ключове слово, адже воно містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів зменшує свободу мислення (роздільне написання слів може привести до нових ідей);
- обов’язково використовувати для основних гілок різні кольори. Це допомагає цілісному і структурованому сприйняттю;
- необхідно часто використовувати малюнки і символи (для центральної теми малюнок обов’язковий). Іноді карта знань взагалі може цілком складатися з малюнків;
- прагнути так організувати простір, щоб не залишалося порожнього місця, а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для невеликої карти використовувати аркуш паперу формату А4, для великої теми – А3;
- гілки, що розрослися, можна укладати в контури, щоб вони не змішувалися з сусідніми гілками [3].
Список використаних джерел
- Карти розуму та їх призначення [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://school.home-task.com/karti-rozumu-ta-yix-priznachennya/.
- Карти знань [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://bit.ly/2r7zziA
- Gromenko K. Що таке карти пам’яті? [Електронний ресурс] / Kesha Gromenko. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: https://sites.google.com/site/kartyrozumu/.
- Притула О. Cтворення карт знань та їх застосування [Електронний ресурс] / Притула Оксана. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://oxpritula.blogspot.com/2013/01/blog-post_2658.html.