Дата зміни інформації:

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІНИЙХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

ОЛІЙНИК М.В.

студент 1 курсу, факультету фізики, математики та інформатики

Науковий керівник: Криворучко І.І.

викладач-стажист кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) це загальний термін, що охоплює інформаційні технології (ІТ), телекомунікацію, програмне забезпечення різних рівнів, накопичувальні засоби та аудіовізуальні системи, за допомогою яких користувач може створювати, отримувати доступ, зберігати та передавати, а також змінювати інформацію.

   Використання ІКТ при викладанні у закладах вищої освіти (ЗВО), зумовлене цілою низкою факторів:

  • стрімкий розвиток інформаційних технологій та їхня провідна роль у сучасному суспільстві;
  • глобалізація застосування ІКТ в більшості сфер життя;
  • потреба у тому, щоб представники різних професій мали певну базу знань використання цих технологій;
  • підготовка молодих спеціалістів, навчити їх застосування ІКТ;
  • робота та навчання у дистанційному режимі.

Тож можемо переконатися на власні очі, що поширення використання ІКТ не безпідставне. Тому, ЗВО як центри підготовки фахівців різних галузей зобов’язані забезпечити молодь належним рівнем освіченості у сфері ІКТ.

Розглянемо переваги та недоліки використання ІКТ при викладанні у закладах вищої освіти.

Переваги:

  • Можливість готувати презентації, підбирати різні матеріали для занять;
  • Можливість моделювати якісь явища та процеси;
  • Підтримка дистанційного навчання;
  • Можливість записувати лекції та практичні заняття;
  • Перевірка знань студентів у нових форматах;
  • Урізноманітнення форм викладання матеріалу;
  • Швидке засвоєння нових знань студентами;
  • Зручність використання;
  • Розвиток креативного мислення студентів;
  • Особистий розвиток викладачів і студентів у сфері ІКТ;
  • Розробка різних змагань, конкурсів, олімпіад.

Недоліки:

  • Недостатній рівень володіння знань використання ІКТ;
  • Потреба у хорошому Інтернет-з’єднанні;
  • Неможливість робити при відсутності світла;
  • Проблема неякісної техніки та порушення правил її використання
  • Недостатнє фінансування в оновлення забезпечення вищих закладів обладнанням для ІКТ;
  • Необхідність створювати нові системи вивчення матеріалу та контролю знань;
  • Недостатня кількість фахівців у сфері ІКТ.

  Як бачимо, впровадження ІКТ в систему освіти має не лише позитивні сторони. А отже потрібно звернути увагу на забезпечення закладів вищої освіти необхідним обладнанням та проведення курсів використання ІКТ серед викладачів.

Актуальною на сьогодні є тема використання ІКТ в процесі дистанційного навчання, адже дуже важливо продовжувати освітній процес та тримати зв’язок між викладачем та студентами. За допомогою таких програм як Google Meet та Zoom викладачі можуть проводити лекції онлайн та практичні заняття, демонструючи власний екран, чи паралельно працюючи в програмі Jamboard – зручній інтерактивній дошці, для  доступу до якої достатньо викладачеві поширити посилання на дошку. Це зручно, адже студенти можуть долучатися до роботи на дошці і по завершенню заняття завантажити все написане у вигляді документу. Також, викладачі можуть робити записи відеозустрічей та окремо відеоуроки, які дають змогу студентам вивчити матеріал, чи передивитися ще раз важливі моменти.

Поряд з цим йде активне використання програм та інформаційних ресурсів для підтримки якості навчання та збереження інтересу студентів до освітнього процесу. В освітньо-інформаційному середовищі Moodle студенти закріплюють свої знання у вивченні дисциплін та мають змогу працювати самостійно у будь-який час. Тобто, без ІКТ реалізація дистанційного навчання була б неможливою.

ІКТ у закладах вищої освіти використовується для спрощення освітнього процесу та підвищенню якості навчання, а також для урізноманітнення форм подачі матеріалу та перевірки знань. На сьогодні ми бачимо картину, де без ІКТ продовжувати навчання у тому ж темпі та високими результатами серед студентів було б неможливо. Тому варто звернути увагу викладачів до розгляду різних способів проводити заняття та можливості залучати студентів до активного освітнього процесу.

Список використаних джерел

  1. Семеріков С. О., Стрюк М. І., Моісеєнко Н. В. Мобільне навчання: історико-технологічний вимір. Теорія і практика організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів : монографія кол. авторів ; за ред. проф. О. А. Коновала. 2012. С. 188–242.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Введіть цифри, що зображені у квадратах *