ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ А.В.
студент 1 курсу, факультету соціально-педагогічних наук
та іноземної філології
Науковий керівник: Клєба А. І.
кандидат педагогічних наук, доцент,
викладач кафедри інформатики
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради
Динамічний інформаційний простір зумовлює підвищення рівня цифрової грамотності сучасного суспільства, продовжуючи започатковані у практиці освітнього процесу інновації. У 70-х рр. ХХ ст. вперше в Україні впровадили компʼютерно-інформаційні технології в освітній процес. Зважаючи на давній строк їх існування, інформаційно-компʼютерними технологіями користуються не в достатньому обсязі, адже є ряд причин, а саме: непідготовленість учасників освітнього процесу, невелика кількість ґрунтовних наукових досліджень з методики застосування цих технологій, відсутність якісних педагогічних програмних засобів у закладах освіти та малобюджетне їх фінансування. Водночас, формування інформаційно-комунікаційної компетентності для здобувачів освіти є обовʼязковою.
Мета тез полягає у висвітлені проблеми цифрової грамотності суспільства через розгляд такого засобу як компʼютерно-інформаційні технології.
Проблемі формування інформаційної (інформаційно-комунікаційної, цифрової, інформаційно-цифрової) компетентності особистості присвячені роботи вітчизняних науковців С. Гунько, М. Жалдака, Н. Морзе, О. Спіріна, О. Снігура, Ю. Триуса, О. Шиман та ін.
Концепція інформатизації сфери освіти найповніше відображена у Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті; Законах України «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту»; Державних програмах «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці», «Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в Європейський освітній простір»; Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні та інших нормативно-правових документах. Зокрема, у Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки визначено, що цифровізація освіти є сучасним етапом її інформатизації, тобто створює кіберфізичний освітній простір.
Використання компʼютерно-інформаційних технологій на заняттях має безліч переваг. Застосовуючи компʼютерно-інформаційні технології, маємо можливість економити час, вдало вирішувати повсякденні справи, зокрема проводити лекційні, практичні та семінарські заняття, зокрема з використанням платформ ZOOM, GOOGLE MEET, GOOGLE CLASSROOM, конференції, вебінари, демонструвати презентації, спілкуватися з іншими учасниками освітнього процесу, батьками, виступати на науково-педагогічних радах або семінарах [1].
Про масштаби реалізації результатів наукових досліджень свідчать інновації в підготовці наукових і науково-педагогічних кадрів та організації досліджень і розробок, зокрема, здійснення інноваційно-освітніх проектів та всеукраїнських експериментів (відповідно до наказів МОН України): «Створення інформаційно-освітнього середовища для організації навчального процесу з використанням технологій дистанційного навчання» (2012–2015 рр.), «Хмарні сервіси в освіті» (2014-2017 рр.) [2].
Таким чином, компʼютерно-інформаційні технології, впроваджені в сучасний освітній процес дозволяють розширити можливості здобуття освіти та сприяють підвищенню його ефективності для всіх учасників.
Список використаних джерел
- Антоненко В.М., Ратушна Ю.В. Сучасні інформаційні системи і технології : Навчальний посібник. К.: КСУМГІ, 2005. 131 с.
- «Хмарні сервіси в освіті», Всеосвіта Спільнота активних освітян. URL : https://vseosvita.ua/.