ОЛІЙНИК М.В., СУХИНА О.В.
студенти 1 курсу факультету фізики математики та інформатики
Науковий керівник: Дубовик В.В.
викладач кафедри вищої математики та методики навчання математики
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
У зв’язку із стрімким розвитком технологій та збільшенням загальної бази інформації існує потреба впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в різні галузі. Це спрощує доступ до інформації, дозволяє її упорядковувати, зберігати у різних форматах, відкриває нові автоматизовані методи обробки даних, пришвидшує сприйняття інформації. Під час навчання математики учнів у закладах загальної середньої освіти вчитель використовує сучасні засоби як додаткове джерело знань (кінофільми, електронні підручники та ін.), або ж для конкретизації, уточнення, поглиблення відомостей, які він повідомляє (презентації, ментальні карти, стрічки часу).
Одним із досить ефективних засобів навчання математики є Geogebra – багатофункціональна програма-конструктор, яка використовується для математичних розрахунків, побудов та аналізу даних. Ця програма має дуже зручний інтерфейс та широкий перелік функцій, що робить програму корисною при роботі з обчисленнями та побудові графіків, фігур, 3D об’єктів різних типів складності. Особливо доречним є використання застосунку під час навчання математики учнів 5 класів, зокрема під час вивчення теми «Прямокутний паралелепіпед» [2].
У 5 класі наявний запас геометричних знань і уявлень отриманих у 1-4 класах систематизується, узагальнюється і розширюється. Зміст геометричного матеріалу включає початкові відомості про планіметричні (відрізок, промінь, пряма, кут, трикутник, прямокутник, квадрат) і стереометричні (прямокутний паралелепіпед, куб, піраміда) фігури.
Під час вивчення теми «Паралелепіпед», учні ознайомлюються із такими поняттями як «грань паралелепіпеда», «ребро паралелепіпеда», «протилежні грані», «площа поверхні прямокутного паралелепіпеду». Дані поняття можна вводити паралельно із поясненням вчителя відображенням прямокутного паралелепіпеда за допомогою проектора та програми Geogebra. Ця програма дозволяє повертати фігуру у різних напрямках, що краще допоможе зрозуміти учням, наприклад, поняття «паралельні грані» (рис. 1).
Під час вивчення теми «Прямокутний паралелепіпед», розглядаються поняття площі поверхні, а також розгортки паралелепіпеда. За допомогою програми Geogebra досить вдало можна показати розгортку паралелепіпеда і куба (рис. 2).
Рис. 2. Розгортка паралелепіпеда за допомогою Geogebra
Натисканням курсора миші на одну із вершин паралелепіпеда можна змінювати параметри, тим самим показати учням, як змінюється розгортка в залежності від зміни параметрів.
Отже, за допомогою програми Geogebra можна візуалізувати задачі та теоретичний матеріал, що значно полегшує сприйняття учнями 5 класу навчального матеріалу з математики. Серед переваг використання Geogebra: простота інтерфейсу, потужний функціонал, можливість зберігати розробки, доступність багатьох мов, можливість створювати інтерактивні веб-сторінки з навчальними ресурсами, доступність на різних пристроях, робота в онлайн і офлайн режимах, постійно оновлюється база методичних матеріалів у вільному доступі. Під час дистанційного навчання використання ІКТ набувають ще більшого значення, а такі програми як Geogebra допомагають краще зрозуміти матеріал та роблять заняття цікавішими у плані методів подачі теоретичної та практично складової під час онлайн навчання. Програма зручна для вчителів, оскільки побудови будуть більш точними і простими у створенні [1]. Отже можемо зробити висновок, що застосування програми Geogebra дає можливість швидко і доступно подавати матеріал учням, а функціонал програми дозволяє легко створювати навчальні матеріали з математики для учнів 5 класу.
Список використаних джерел
- Офіційний сайт програми Geogebra. URL: https://www.geogebra.org/?lang=uk
- Юнчик В. Л. Порівняльна характеристика функціональних можливостей систем комп’ютерної математики в процесі розв’язування задач // В. Л. Юнчик, А. А. Федонюк. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Інформаційні системи та мережі. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. № 6. С. 90–102.