ПАНЬКІВ Б.І.
студент історичного факультету
Дрогобицького державного педагогічного університету
імені Івана Франка
Науковий керівник: Паньків І.С.
вчитель історії та громадянської освіти
Дрогобицького ліцею Дрогобицької міської ради
Актуальність теми: Сучасна українська освіта, спрямована на розвиток особистості ліцеїста в процесі активної навчальної, пізнавальної та ігрової діяльності. Тому згідно Концепції Нової української школи важливий акцент зосереджений на переорієнтацію мислення сучасного вчителя, вміння впроваджувати в освітній процес інформаційно-комунікаційні технології, формувати компетентного випускника.
Мета статті: з’ясувати особливості та ефективність використання інформаційно-комп’ютерних технологій на уроках історії в Дрогобицькому ліцеї.
Дослідженням даної проблеми займаються сучасні науковці і педагоги: Шаповал О.В. [7], Дементієвська Н.П. [1], Іщенко О.А., Мокрогуз О.П. [3], Нетьосов С.І. [4], Співаковський О.В. [6] та інші. Науковці відзначають доцільність упровадження в навчальний процес ІКТ, підкреслюють позитивний ефект від їх застосування у розвитку мисленнєвої та дослідницької діяльності учнів.
У Дрогобицькому ліцеї Дрогобицької міської ради створена комплексна система використання комп’ютерних технологій на заняттях з історії. На семінарських та практичних заняттях з історії вчителі використовують наступні форми і методи інформаційно-комп’ютерних технологій:
- мультимедійні презентації, показ історичних подій, фактів, культурологічних явищ;
- наочність історичних об’єктів, таблиць, мультимедійних карт;
- контроль знань учнів за допомогою комп’ютерних тестувань. Основна мета проведення тестування – перевірити знання великої групи учнів, виявити прогалини при вивченні тієї чи іншої теми, використання методів математичної статистики для оцінки ступеня засвоєння навчального матеріалу та об’єктивність виставлення знань ліцеїстів. Вчителі історії проводять різноманітні типи тестових завдань:
а) тестові (визначення правильної відповіді, на встановлення відповідностей, на встановлення правильної послідовності, з короткою відповіддю множинного вибору тощо);
б) картографічні;
в) візуально- ілюстративні тести (розпізнавання найвидатніших культурних пам’яток, їх опис, визначення архітектурно- стильових та мистецьких відмінностей пам’яток різних періодів історії, розкриття їх значення в українській та культурній спадщині. Назвемо тематику комплексних тестових завдань розроблених вчителями історії (наприклад, «Україна в період Другої світової війни», «Україна в перші повоєнні роки (1945- на поч. 1950)», «Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр.)», «Україна в період загострення кризи радянської системи», «Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України», «Україна в умовах незалежності»).
– проектна діяльність. Використовуємо не тільки на уроках історії, а й під час проведення навчальної та педагогічної практик. Назвемо найосновніші проекти («Українська повстанська армія на Дрогобиччині», «Топоніміка сіл Дрогобиччини», «Архітектурні пам’ятки Дрогобича», «Внесок Петра Сов’яка в краєзнавство Дрогобиччини», «Славетні імена нашого краю», тощо). Учні виконують дослідницьку частину проекту; отримують і систематизують дані через роботу в Інтернеті, з електронним підручником, в електронній бібліотеці; оформляють портфоліо проекту (Word); створюють продукт проекту – буклети, презентації, публікації (Word, Excel, Publisher, Power Point) [5, 233 ].
– учнів 10-11-х класів доцільно залучати до створення публікацій у програмі Publisher. Випуск публікацій варто організовувати до знаменних історичних дат. Працюючи у програмі Publisher, одинадцятикласники відчувають себе справжніми журналістами, редакторами своїх власних газетних публікацій [ 5, 233 ];
– у позакласній роботі використовуємо інформаційні технології при проведенні історичних турнірів, брейн-рингів, конкурсів «Що? Де? Коли?», різноманітних історичних вікторин («Чи знаєш хронологію?», «Історичний словник», «Впізнай історичну особу чи подію» та інші).
Переваги інформаційно- комп’ютерних технологій на уроках історії:
- Підвищується ерудованість учнів та мотивація їх до історичних знань;
- Об’єктивність у виставлені оцінки знань учнів під час проведень контрольних тестових замірів знань;
- Краща ефективність та результативність підготовки учнів та вчителів до занять;
- Індивідуалізація навчання та інтенсифікація самостійної роботи учнів;
- Розвиток пізнавальних та творчих здібностей під час проведення цієї технології навчання, розвиток систематичного та логічного мислення тощо;
- Забезпечення гнучкості управління навчальним процесом;
Отже, впровадження у навчальний процес інформаційно- комп’ютерних технологій є вимогою сьогодення в сучасній системі освіти: сприяє активізації навчальної діяльності учнів, індивідуалізації навчання, формує дослідницькі вміння та здатність до вибору оптимальних рішень.
Список використаних джерел
- Дементієвська Н.П. Проектування, створення та використання навчальних мультимедійних презентацій як засобу розвитку мислення учнів// Інформаційні технології і засоби навчання, 2007. – №2.
- Методика навчання історії в школі / О.І.Пометун, Г.О.Фрейман. – К.: Генеза, 2006. 328 с.
- Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії. – Харків: Вид-во група «Основа» – 2007. 192 с.
- Нетьосов С. І. Навчання основ правознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій / С. І. Нетьосов. – Х. : Вид. група «Основа», 2010. 127 с.
- Паньків Б.І. Використання інформаційних технологій на уроках історії як засіб підвищення результативності та ефективності навчально-виховного процесу // Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути [зб. наук. пр.]: матеріали XIII міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Київ, 26 лютого 2021 р.). Київ, 2021. 367 с. – С. 228-236
- Співаковський О.В. Принцип відповідності технологічного інструментарію вчителя й учня в умовах постіндустріального суспільства // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2003. – № 5. – С. 31 – 32.
- Шаповал О.В. Розробка національних стратегій інформаційного розвитку – пріоритет сучасності // Нова парадигма. – Випуск 38. – К., 2004. – С.166 -172