Дата зміни інформації:

ЗАСТОСУВАННЯ НОВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

КОВАЛЬЧУК А.П.

студентка 2 курсу, природничо-географічного факультету

Науковий керівник: Безноско І.С.

викладач-стажист кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних

технологій

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини

З появою комп’ютерних засобів стало легше розв’язувати систематичні та обчислювальні завдання. З точки зору освіти і навчання, комп’ютери орієнтовані збільшити результативність засвоєння нової інформації за допомогою програмних забезпечень на яких посилаються більшість сучасних закладів вищої освіти (ЗВО).

Педагогічні програмні засоби, які останнім часом набувають все більшої значимості, у якості джерела отримання знань, використовують на всіх рівнях безперервної освіти,  від основної школи до навчання у ЗВО.

Педагогічний аспект впровадження нових інформаційних технологій у навчання передбачає: перехід від механічного засвоєння фактологічних знань до засвоєння умінь самостійно здобувати нові знання; дозволяє підвищити рівень науковості експерименту, наблизивши його методи та організаційні форми до експериментально-дослідницьких методів; забезпечує залучення до сучасних методів роботи з інформацією; інтелектуалізацію навчальної діяльності.

Нині рівень інформатизації українського суспільства в порівнянні з розвиненими країнами складає лише 2-2,5%, відсутній єдиний інформаційний простір в масштабі держави [2]. Звідси фрагментарність, і відсутність системного підходу в реалізації інформаційних освітніх технологій, неможливість тиражування вдалих результатів освітніх проектів і окремих комп’ютеризованих курсів в інших освітніх установах. У комп’ютерних навчальних програмах реалізується діалог між студентами та ПК.

За активністю виділяють три рівні людино-машинного діалогу: реактивний, активний та інтерактивний. Реактивний діалог передбачає лише найпростіші реакції студента на задані йому комп’ютером питання: відповіді у вигляді «так» або «ні», вибір відповіді з невеликого набору можливостей. При активному діалозі студенту приходиться робити вибір з багатьох нових і різних можливостей, приймати самостійне рішення. Інтерактивна форма діалогу припускає змістовні питання і розумні відповіді в межах визначеної теми.

 Нині завдяки технології мультимедіа в практиці викладання різних дисциплін використовується досить багато комп’ютерних навчальних програм, за допомогою яких реалізується інтерактивний діалог [1].

Багато знаних педагогів і психологів вказували на те, що для підвищення ефективності навчання методи усного викладу повинні сполучатися з наочними і практичними методами, а також з методами активізації сприйняття.

Системи мультимедіа сприяють комплексному використанню комп’ютера за рахунок включення в єдину систему різних вправ, функцій, гіпертекстових і гіпермедіа способів обробки інформації. Усе це дозволяє навчати аудіюванню, читанню й іншим видам мовної діяльності [3].

Глобальне розширення інформаційного потенціалу призвело до реорганізації освіти й забезпечення нового рівня якості підготовки спеціалістів та формування гнучкої системи підготовки робочих кадрів із швидкою орієнтацією до змінних умов професійної діяльності. Сучасна наука зосереджує увагу на теоретичній розробці концепції й структурно-організаційних моделей комп’ютеризації освіти, тому що на даний момент, через відсутність стабільних позицій у цьому питанні, реальна комп’ютеризація навчального процесу на місцях фактично відсутня.

Список використаних джерел

  1. Гуревич Р.С, Кадемія М.Ю. Інформаційно-комунікаційні технології у навчальному процесі: посібник для педагогічних працівників і студентів педагогічних вищих навчальних закладів. – Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2002. –116 с.
  2. Пінаєва О.Ю. Інформатизація освіти та її застосування в навчальному процесі //Актуальні проблеми трудової і професійної підготовки молоді. – Вінниця, – 2004. – Вип. 10. – С. 150-151.
  3. Сучасні інформаційні засоби навчанням Навчальний посібник / ПК. Р.С. Гуревич, Л.Л. Коношевський, О.В. Шестопалюк. – Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2004. – 535 с.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Введіть цифри, що зображені у квадратах *