СТРОКОВА М.А.
студенткa I курсу, фaкультету фізики, мaтемaтики тa інформaтики
Нaуковий керівник: Ярошик Я.В.
викладач кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій
Умaнський держaвний педaгогічний університет
імені Пaвлa Тичини
Хмарні технології – вже не нове явище в сучасному світі в цілому, і в освіті зокрема. Це технології розподіленої обробки цифрових даних, за допомогою яких комп’ютерні ресурси надаються Інтернет-користувачеві як онлайн-сервіс. Програми запускаються і видають результати роботи в вікні web-браузера на локальному ПК. При цьому всі необхідні для роботи програми та їх дані знаходяться на віддаленому Інтернет-сервері і тимчасово кешуються на клієнтській стороні: на ПК та ін.
Перевага технології в тому, що користувач має доступ до власних даних, але не повинен піклуватися про інфраструктуру, операційну систему та програмне забезпечення, з яким він працює. Слово «хмара» – це метафора, що уособлює складну інфраструктуру, що приховує за собою всі технічні деталі.[1]
Основними перевагами використання хмарних сервісів є мінімальні вимоги до апаратного забезпечення: хмарні технології не вимагають витрат на придбання та обслуговування спеціального програмного забезпечення (доступ до додатків можна отримати через вікно будь-якого браузера); вони спроможні підтримувати всі операційні системи і клієнтські програми, що використовуються активно; всі інструменти хмарних технологій – безкоштовні.
Оскільки Microsoft та Google постійно вдосконалюють свої службові сервіси хмарних технологій, потужний інструментарій та інноваційний функціональний потенціал освітніх хмар є доступним сучасному педагогові, а отже, сприяє підвищенню професійного інтересу до їх використання в педагогічній діяльності [2]
Найголовнішою перевагою хмарних технологій є дистанційне навчання, й в наш час воно є актуальним. Учитель дає завдання учням за допомогою електронного щоденника. Це можуть бути будь-які письмові завдання. Учень повинен буде або створити документ, або якимось чином попрацювати з документом, створеним вчителем (відповісти на питання, вирішити завдання, заповнити таблицю тощо). Учитель може подивитися змінений документ, так як у нього є до нього доступ.
За останні декілька років суттєво змінилася методична робота вчителів. Від складання величезних паперових «папок» самоосвіти вони перейшли до хмарних технологій. Вчителі дистанційно навчаються приймаючи участь у вебінарах, майстер-класах, відвідуючи сайти МОН, МАН, преси («Дистанційна Академія» видавництва «Основа», «Osvita.ua» та інші) або блоги інших вчителів. Відбувається швидкий обмін досвідом, стимулюється самоосвіта та самовдосконалення вчителів. Вражає те, що цей процес відбувається не через тиск адміністрації, а за власним бажанням. Часто вчителі оплачують таке навчання власним коштом, розуміючи наскільки важливо отримувати знання та не відставати від учнів в питаннях використання гаджетів.[3]
Тому, аналізуючи вище сказане, ми можемо зробити висновок, що хмарні технології є дуже вдалим винаходом. Вони показали свою важливість під час карантину та самоізоляції. Саме хмарні технології дали нам можливість навчатися далі, вони дуже вдало розвинули дистанційне навчання, й нікому раніше не цікаві «хмарні технології» нині стали дуже популярними та вживаними.
Список використаних джерел
- Що таке хмарні технології і навіщо вони потрібні URL:https://edin.ua/shho-take-xmarni-texnologi%D1%97-i-navishho-voni-potribni/ (дата звернення: 23.01.2021).
- IBM Cloud Academy URL: http://www.ibm.com/solutions/education/cloudacademy/us/en (дата звернення: 23.01.2021).
- «Використання хмарних технологій як засіб стимулювання самоосвіти, самовдосконалення учнів та вчителів» URL: https://klasnashkola.eu/gim11-dniprodzerzhynsk/%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B9-%D1%8F%D0%BA/ (дата звернення: 23.01.2021).