ПОЛІЩУК І.В.
студентка 1 курсу, факультету фізики, математики та інформатики
Науковий керівник: Криворучко І.І.
викладач-стажист кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Розвиток цифрових технологій є поштовхом до розвитку людства на десятки років уперед. З кожним роком потреба у забезпеченні закладів освіти високотехнологічним обладнанням зростає і практично є обов’язковим у розвитку освітнього процесу та вдосконалення навичок сучасного покоління.
Зазвичай перед вчителями постає проблема у виборі того чи іншого обладнання, адже саме вони обирають з чим мають працювати. У виборі високотехнологічного оснащення варто звернути увагу не тільки на зовнішні характеристики продукту, а й, насамперед, на його якість. Перед кожним постачальником технологічної продукції постає важливість методично-технічної підтримки своїх клієнтів, що є особливо актуальним у частині цифрової та електронної продукції, таких, як мультимедійні комплекси, цифрові лабораторії, лінгафонне обладнання тощо [2].
Безперечним лідером у виборі користування можна назвати мультимедійні навчальні комплекси (МНК), або, як їх ще називають – мультимедійні дошки.
Відомо, що практично всі вчителі у своїй практиці застосовували МНК і відзначають, що їм було б дуже складно повернутись до попередніх форм роботи, адже, окрім можливості самостійно підбирати форми подання навчального матеріалу для кращої візуалізації (схеми, таблиці, малюнки), а також МНК дає можливість перегляду відеоматеріалів, що значно покращує освітній процес.
Наразі, існує багато програмних засобів, які забезпечують навчання різноманітними можливостями, що досить добре позначається на роботі з учнями, наведемо приклад декількох: сайт LearningApps.org, на якому зібрано навчальні завдання в ігровій формі практично по всім дисциплінам; потужний програмний засіб MozaBook, що містить дуже велику базу навчальних відео та 3D-моделей з усіх дисциплін.
Серед інноваційних засобів навчання, окрім комп’ютерних класів, які є невід’ємною частиною взаємодії інформаційних технологій з освітнім процесом, також виділяють увагу цифровим лабораторіям. Хоч вони й не є альтернативою класичним лабораторіям, але значно доповнюють та розширюють їх можливості через наявність точних вимірювальних пристроїв, що забезпечують підкріплення навчальної теорії практикою.
Важливу роль у покращенні освітнього процесу виділяється забезпеченню закладів освіти вільним програмним забезпеченням. Засновник руху вільного програмного забезпечення (ПЗ) Річард Столмен рекомендує, щоб усі освітні установи повинні вимагати і бути забезпеченні користуванням вільних програм. Адже невільні програми, як він стверджує, перешкоджають учням отримувати ті знання, які вони потребують, тому заклади освіти повинні опиратися на вільний продукт ПЗ, що обов’язково має бути якісним, корисним і цікавим в освітньому процесі аби покращити навички молодого покоління та зацікавленість в роботі у подальшому [1].
В даний момент існує безліч програм вільного забезпечення, що доступні для використання у закладах освіти. Це продукти роботи з текстовим редактором і самих «офісних пакетів». Та попри це у світі є багато освітніх груп та організацій, що самі створюють проєкти метою яких є поліпшення якості освіти і вільної роботи із продуктами ПЗ та створення повного доступу до них.
Очевидно, що кожен заклад освіти повинен практикувати все те, що сам і проповідує: всі програми, які встановлює школа, повинні бути доступні учням для того, щоб скопіювати, взяти додому і мати змогу поширити далі, адже освіта не повинна бути замкненою у стінах закладу. Тому навчальні заклади всіх рівнів обов’язково повинні застосовувати вільні програми у будь-якій формі освітнього процесу.
Список використаних джерел
- Вільне програмне забезпечення. Google Sites. URL: https://sites.google.com/site/programnezabezpecenna/vilne-programne-zabezpecenna-1.
- Вільні програми в навчальних закладах. The GNU Operating System and the Free Software Movement. URL: https://www.gnu.org/education/edu-schools.uk.html.