17 травня 2023 року на факультеті фізики, математики та інформатики відбулась гостьова лекція для здобувачів ОПП «Середня освіта (Інформатика)», Середня освіта (Математика. Інформатика)», «Середня освіта (Фізика. Інформатика)» ОС «Бакалавр» та «Магістр».
Онлайн-лекцію на тему «Дидактичний потенціал освітньої робототехніки» читав кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи Полтавського університету економіки і торгівлі, гарант магістерської освітньої програми «Освітня робототехніка» Юрій МАТВІЄНКО.
Під час лекції Юрій Сергійович зауважив, що робототехніку без сумніву можна віднести до найбільш перспективних напрямків в області інформаційних технологій. І це не дивно, оскільки розвиток сучасних виробництв, таких, наприклад, як автомобільне будівництво, мікроелектроніка, станкобудування на даний момент немислимо без використання даних систем.
У свою чергу, розвиток подібних виробництв потребує підготовки великої кількості спеціалістів в області робототехніки. Щоб, безумовно, поставити нові задачі перед сучасною системою освіти, підходити до вирішення цього питання потрібно комплексно.
Однак вирішити дану задачу в межах традиційного комплексу фізико-математичних дисциплін неможливо. Найбільш відповідною дисципліною в цьому змісті є інформатика. Навчання дітей робототехніки в межах цієї дисципліни може бути засноване на використанні спеціальних програмованих конструкторів. З педагогічної точки зору, використання подібних наборів має ряд важливих переваг.
По-перше, це стимулювання мотивації учнів до отримання знань. При роботі з подібним конструктором здобувач бачить плоди своєї роботи і має можливість застосувати отримані знання на практиці. Крім того, робота по створенню передбачає активну творчу діяльність здобувача освіти. Це реалізується через рішення нестандартних для здобувача завдань та велику кількість варіантів рішень.
По-друге, це розвиток інтересу здобувачів до техніки, програмування і конструювання. Використання подібних конструкторів у освітньому процесі веде до популяризації професії інженера, а також прищеплює учасникам інтерес до робототехніки.
По-третє, це формування навичок програмування, розвиток логічного та алгоритмічного мислення. В умовах інформатизації освіти гостро постає питання необхідності пошуку нових підходів до розвитку алгоритмічного мислення здобувачів.
Юрій Сергійович підкреслив, що робототехніка є серед обов’язкових предметів майже у всіх європейських школах. Головна «фішка» вивчення цього предмету – практичний формат. І найважливіше – ця наука об’єднує програмування, алгоритміку, логіку, механіку, математику, проєктування та фізику. Створюючи щось цікаве та незвичайне, здобувач не тільки розвиває творчі здібності, але й підтягує рівень знань з точних наук.
Лекція викликала жвавий інтерес у здобувачів і викладачів та пройшла досить цікаво й інформативно. Дякуємо Юрію Матвієнку за співпрацю! До наступних зустрічей!
